суботу, 29 листопада 2014 р.


Україна 1932-1933 років у безодні пекла

Страшною трагедією для українського народу став Голодомор 1932-1933 рр.
Основною передумовою і причиною Голодомору була:
 - політика примусових, із застосуванням репресій, хлібозаготівель; конфіскація владою продовольчих запасів.
 У селян вилучали все зерно, у тому числі й посівний фонд. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну посівну компанію 1932 р.
Злочинна політика комуністичного режиму.
У 1932 р. Україна не виконала план хлібозаготівель. Для вилучення хліба із республіки в Україну прибула спеціальна комісія ЦК ВКП(б) на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим. До організації Голодомору в Україні були безпосередню причетні секретар ЦК ВКП(б) Л. Каганович, генеральний секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор, голова Раднаркому України В. Чубар та інші вищі керівники. Уповноважений ЦК ВКП(б) П. Постишев очолив компанію репресій проти тих комуністів, які вилучали недостатню кількість хліба у селян. До виконання плану хлібозаготівлі окремі адміністративно-територіальні одиниці України заносилися на «чорну дошку». До республіки припинялися постачання товарів, вилучалися продовольчі і посівні фонди. Це фактично прирікало людей на голодну смерть.
7 серпня 1932 р. було прийнято закон про охорону соціалістичної власності, який в народі назвали «законом про п'ять колосків». За крадіжку колгоспної власності передбачався розстріл із конфіскацією майна або позбавлення волі строком не менше 10 років з конфіскацією майна.
На початку 1933 р. в Україні фактично не залишалося запасів продовольства. Дії партійного керівництва прирекли мільйони людей на повільну мученицьку смерть Голод охопив також інші зернові райони СРСР - Поволжя, Кубань, Північний Кавказ.
Але найжахливіших масштабів голод набув саме в Україні. Люди вмирали цілими селами; живі не мали змоги ховати померлих. Часто зустрічалися випадки людожерства і трупожерства. А цього часу на сусідніх залізничних станціях під збройною охороною знаходилися тисячі пудів зерна, призначеного для вивозу, у тому числі - за кордон.
Трагічні події Голодомору покрила завіса мовчання. Було заборонено будь-яку допомогу з боку міжнародної та радянської громадськості. Уражені голодом райони були оточені внутрішніми військами, що завертали тих, хто намагався дістатися міста. Охоплені розпачем батьки, намагаючись врятувати дітей, везли їх у міста і залишали там - у лікарнях, магазинах або прямо на вулицях.
Наслідками Голодомору 1932-1933 pp. були великі масові жертви. Дослідники називають кількість жертв злочинної політики сталінського режиму до 10 млн чоловік.
З нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору в Будинку вчителя відбулася зустріч із студентами Європейського університету. Для студентів була підготовлена книжкова виставка «Пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в Україні». З цією виставкою ознайомила бібліотекар Циктор Ольга Олександрівна.

Відбувся перегляд мультимедійної презентації документальних матеріалів про Голодомор, який підготувала Поцелуйко Оксана Іванівна. 

четвер, 23 жовтня 2014 р.

Спасибі, солдати, за подвиг століття

Під такою назвою в бібліотеці – філії №1 пройшла година пам’яті, присвячена 70-річчю визволення України від фашистських загарбників. На міроприємство були запрошені старшокласники загальноосвітньої школи №1 та №5.
 Бібліотекар Циктор О.О. ознайомила присутніх з книгами, які висвітлювали боротьбу українського народу за свободу.


Школа №1

Школа №5


 Директор музею освіти Лисогора В.В. розповіла, якою ціною далась нашому народові ця перемога, про антифашистський рух опору. Валентина Василівна  відмітила, що визволення України тривало майже два роки. За неї вели жорстокі бої п’ять фронтів, зупинились вона на форсуванні Дніпра, розгромі ворожих військ під Корсунь-Шевченківським, що були віхами переможного наступу.



Наприкінці серпня 1944 року гітлерівців вигнали майже з усієї Західної України, а в жовтні, у ході Карпатсько-Ужгородської операції, завершилось визволення всієї території України. 27 жовтня 1944 року фашисти залишили Ужгород, а наступного дня решту населених пунктів Закарпаття.

Учні ознайомились з книжковою виставкою «Згадаємо величні ті роки», яку підготувала бібліотекар Груба Я.Г. 







суботу, 18 жовтня 2014 р.

Літературний фестиваль

«Умань поетична»
Є щось святе в словах мій рідний край.
 Для мене – це матусі пісня ніжна,
 І рідний сад від квіту білосніжний,
І той калиновий у тихім лузі гай!
Для мене – це твої стежки й мої,
В містах і селах стоптані любов’ю,
Й пісень людські прозорі ручаї,
 Усе, що серцю рідне невимовно…

04 жовтня 2014 року,  в день нашого міста, на центральній площі відбувся літературний фестиваль «Умань поетична», який проходив в номінаціях:
-                    «Умань читає Шевченка»
-                    «Славимо тебе, рідна Умань»
-                    «І знов кров за незалежність»


Розпочала фестиваль та привітала всіх жителів та гостей нашого міста із святом - голова Уманського літературного об’єднання «ЛІТО» - Ніна Степанівна Михайлова.


Ведучими були: бібліотекар БФ№1 – Груба Яна Григорівна та бібліотекар БФ№2 – Гладка Світлана Леонідівна. 



1 номінація - «Умань читає Шевченка»:
2014 рік – оголошено роком Т.Г.Шевченка. Під геніальним пером великого Кобзаря українська мова не тільки заграла всіма барвами своїми, а й запалала гнівним вогнем протесту, заясніла великою силою любові.


В цій номінації виступили:
Поправка Оксана (НВК №6) – «Я вірю» (Про Шевченка);
Бондар Наталія (НВК №7) – Уривок «І мертвим і живим» (Т.Г.Шевченко);

2 номінація «Славимо тебе, рідна Умань»
Кожен митець слова – справжній син і донька своєї матері України, якій вони дарують свої одкровення – зізнання в любові до Батьківщини, рідного міста, того святого місця, де вони народилися!


В цій номінації виступили:
Козловець Олег (ЗОШ №1) – «Моє місто», автор Р.В. Філонок;
Малишевська Катерина (Гімназія) – Із циклу «Софіївські сонети», автор М.Павленко;
Кальна Тетяна (Гімназія) – Із циклу «Софіївські сонети», автор М.Павленко;
Старощук Владислав (Гімназія)  - Із циклу «Софіївські сонети», автор М.Павленко;
Бевз Євген (Гімназія) – «Софіївка-краси перлина», автор М.Мазурик;
Гринчак Анна (ЗОШ №7) – «Уманським дівчатам», автор В.Симоненко;
Микульський Дмитрій (НВК №7) – «Умань», авторський вірш;
Харченко Даря (ЗОШ №8) – «Моє місто», авторський вірш;
Міщук Михайло (БДЮТ) – «Завітай до міста Умань»,  авторський вірш;
Дука Анастасія (НВК №10-медична гімназія) – «Софіївці» не личили дощі, автор М.Павленко;

3 номінація «І знов кров за незалежність»
Людина завжди має пам’ятати звідки вона родом і де її коріння, знати історію своєї країни і свого народу, його мову, звичаї і культуру.
В цій номінації виступили:
Міщук Михайло (ЗОШ №3) – «Україна в журбі», автор Н. Пестерова;
Аніканова Влада (ЗОШ №3) – «Тобі, Україно», авторський вірш;
Воєдило Віктор (ЗОШ №11) – «Немає пощади», автор М.Бажан;
Пянчук Яна (ЗОШ №12) – «Україна незалежна», автор О.Ліщук;
Циганенко Єлизавета (ЗОШ №15) – «Я хочу жити в Україні», автор О.Ліщук;
Єфіменко Валерія (НВК-педогогічний ліцей) – «Моя Україно», автор М.Верещак;
Дзисюк Дарія  (НВК-педогогічний ліцей) – «Тобі, Україно», автор Т.Смілянець;
Майдянюк Вероніка (НВК-педогогічний ліцей) – «І знову босоніж, моя Україно…», автор Н. Амар.




неділю, 5 жовтня 2014 р.

Жовтим листом засипане місто,

Осінь тихо по ньому бреде...

Матеріали до Дня міста
10 цікавих фактів про Умань!))))))
1. Точна дата заснування міста невідома. Умань як місто вперше згадується у XVII столітті, серпень 1616 року. Хоча насправді сама місцевість була заселена на багато раніше. Про це свідчать пам’ятки трипільської, скіфської, білогрудівської, чорноліської та наступних археологічних культур, що виявлені не тільки на території Уманщини, а й в самому місті. Протягом кількох століть територія Умані зазнавала нападів різних кочових народів, серед яких набіги монголо-татар були особливо руйнівними.
Якщо відштовхуватись від назви міста, то, за дослідженнями науковців, назва «Умань» походить або від річки Уми (Уманки), або від Куманії (Гуманії) - країни кочовиків (куманів-половців), яка розташовувалася в степах України. Уманщина входила до території Білої (західної) Куманії, де під владою прийшлих кочовиків жило багато осілих селян, які займалися традиційними справами і розмовляли слов’янськими діалектами. Також у місті переповідають легенду джерело про корчму «У Мані». Нібито ця корчма стояла на перехресті шляхів. А ще існує версія, що назва міста пов’язана з трипільською культурою: «Ума» є одним із імен богині Махадеви або Парасваті.

2. В місті міг бути трамвай. У листопаді 1899 року підприємець Сеславін запропонував міській управі послуги зі спорудження трамваю. Затверджено проект трамваю було лише 1913 року, наступного 1914 року розпочалися будівельні роботи, однак через початок Першої світової війни їх було зупинено, а по війні більше не поновлено.

3. Катакомби. Майже вся центральна частина міста перерита вздовж і впоперек катакомбами, появу яких датують ХVII-XVIII століттями. Краєзнавці зазначають, що є свідчення про те, що стіни їх викладені цеглою. А самі ходи в деяких місцях широкі настільки, що ними могла проїхати карета. Точні місця і карти більшості підземних ходів невідомі, хоча, за словами істориків, карта підземних ходів існувала в Уманському та Московському краєзнавчих музеях. Час від часу провалюються під землю різні об’єкти – так дають про себе знати вікові «гонтівські» катакомби.

4. Особлива гордість Умані - національний дендрологічний парк «Софіївка», перлина України, один з найкрасивіших парків Європи, де знаходиться науково-дослідний інститут Національної академії наук України. Парк був створений у 1796 році власником міста Умані польським магнатом Станіславом Потоцьким як подарунок до дня народження красуні-дружини, грекині Софії Вітт-Потоцької. У парку можна поплавати на паромі, катамарані і гандолі, а на величезному човну можна здійснити подорож по підземній ріці Стікс.
Дендропарк «Софіївка». 1984 року мала планета №2259 отримала назву «Софіївка» на честь уманського дендропарку. А ще у 2007 році парк визнано одним із семи чудес України.



5. Завдяки великій кількості навчальних закладів ІІ-ІV рівнів акредитації майже 15% населення – студенти. Це автоматично робить Умань молодим містом. В ньому знаходяться 3 університети: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Уманський національний університет садівництва, Європейський університет; один інститут – уманська філія Київського інституту бізнесу та технологій; 3 коледжі: Уманський педагогічний коледж ім. Т. Шевченка, медичний коледж та Уманський агротехнічний коледж, училища: Уманське музичне училище ім. П.Д Демуцького.

6. Якщо подивитись на перелік шкіл Умані, можна помітити відсутність школи №13. Але така школа раніше існувала в місті. Засновано заклад було ще в довоєнні часи. Школа, в якій навчались діти 1–3 класів, знаходилась за осташівським мостом. Під час війни її будівля була повністю зруйнована. Після війни відбувалася реорганізація шкіл, і школа №13 знову розпочала свою роботу. Та знаходилась вона вже по вул. Енгельса, 3 і була російською. В ній спочатку навчались учні молодших і середніх класів, пізніше почали навчатись і старші. В 1984 році школу закрили, а весь учительський склад і дітей перевели до школи №5. Приміщення школи №13 стало корпусом школи №8.
До речі: немає також і 13-го маршруту (хоча їх було колись аж 27, але номер 13 обачливо пропустили).
7. За деякими даними, дощові хмари часто оминають місто через велику кількість гранітних залишків. Але це ще не означає, що уманчанам не потрібно купувати парасольки.

8. Осташівський став - штучний. Створений на річці Уманка, притоці річки Ятрань в центрі міста. Його довжина 2,15 км, ширина 200 м (максимально 410 м) Центральна частина водоймища має рівномірну глибину до 3,2 м, шар мулу до 0,5 м. Точної дати створення ставу немає, але відомо, що з 1788 року діяло 4 водяних млини: на Осташівській греблі, на Зарембовій, на греблі біля теперішнього підприємства «Іскра» і на греблі навпроти господарчого двору заводу «Мегомметр» (дві останніх не збереглися). Осташівка - найбільший став в місті, він має площу 58 гектарів.

9. Сучасний герб затверджений в 1996 році: в лазуровому полі срібний козак зі списом. Козак символізує минуле Умані, яка була осередком козацького полку.

10. 30 квітня 1996 сесія міськради затвердила хоругву (прапор) міста Умань. Хоругва являє собою квадратне синє полотнище із зображенням козака в білому одязі, який тримає в руці спис. По верхній і нижній кромкам хоругва має червону облямівку шириною в 1/8 ширини полотнища. На каймі зображені 14 срібних шестикінечних зірок.
Інформація взята із сайта «Умань Інфо».

План заходів
з нагоди святкування Дня міста
04.10.2014 р.
7:30 - Урочиста літургія. Молитва за мир в Україні (православні храми міста);
9:00 - Підняття державного прапора та прапора міста (центральна площа міста)

9:20 - Вшанування пам’яті Т.Г.Шевченка, полеглих в роки Великої Вітчизняної війни, полеглих в зоні АТО (пам’ятник Т.Шевченку, обеліск Слави, кладовище Софіївська Слобідка)

9:30 -  Розпочинають роботу:
- майстер – класи ( орігамі, вироби з солоного тіста, квілінг, паперова пластика, лялька-мотанка тощо) (площа Леніна )

- виставка творчих робіт учнівської та студентської молоді, художній вернісаж (центральний сквер)

- виставка виробів майстрів декоративно-ужиткового мистецтва «Мистецькі барви»(центральний сквер)
 10:00 - Марш миру за участі трудових колективів підприємств і установ, вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації, ЗОШ міста, учасників та гостей свята (вул. Леніна)




11:00 -  Урочисте відкриття свята Дня міста:
- виступ в.о. міського голови О.В.Цебрія
- привітання гостей міста
- реєстрація 500-го новонародженого жителя міста (центральна площа, біля виконкому)


12:00 - Благодійний концерт учнів шкіл естетичного виховання «Діти за мир в єдиній Україні» (центральний сквер)

12:00  - Фестиваль «Умань поетична» в номінаціях:
- «Умань читає Шевченка»
- «Славимо тебе рідна Умань»
- «І знову кров за Незалежність» (центральна площа)
14:30 - Концерт камерного оркестру обласного музичного училища ім. Порфирія Демуцького (картинна галерея)
16:00 -  Благодійний концерт чоловічого вокального тріо «Гонта» у складі Заслужених працівників культури України Валентина Купчика, Василя Семенчука, Петра Волошина (Зібрані під час концерту кошти будуть направлені на придбання екіпіровки для збереження життя і здоров’я бійців АТО) (центральна площа, біля виконкому) (літній танцювальний майданчик)


Шановні жителі та гості міста!
Вітаємо Вас з святом!
Бажаємо Вам добра і достатку, злагоди і любові,
натхнення в усіх добрих починання, міцного здоров’я, а саме головне миру!