пʼятницю, 21 лютого 2014 р.

21 лютого

Міжнародний день рідної мови
Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.

                                                    Іван Багряний   
Вперше цю дату було визначено на ХХХ сесії Генеральній конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня - 17 листопада 1999 року в Парижі, і яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти і культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави
       Мова - це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат тисячолітньої еволюції.

Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.
За даними ЮНЕСКО у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться нам межі  зникнення. Щорічно вимирає десяток мов, і ця тенденція в майбутньому посилюватиметься. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови.
    Міжнародний день рідної мови був установлений, щоб 
сприяти визнанню й використанню саме рідної мови, 
особливо це стосується мов національних меншин.

    В Україні це свято існує з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню російської, інших мов національних меншин України, Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.


Зараз це свято крокує по всій планеті, і кожен громадянин будь-якої країни ще більше відчуває свою приналежність до рідного народу, народності, нації. 

Дорогі читачі! Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою.
Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

                                        


вівторок, 18 лютого 2014 р.

Гордість Черкащини! 



Черкащина була і залишається історико-культурним центром України. Вона стала нащадком і хранителем духовної спадщини провісника незалежності нашої держави, генія людства - Тараса Григоровича Шевченка, який народився в мальовничому селі Моринці Звенигородського району і похований на Чернечій горі у Каневі.
Шевченків край уславив себе великими історичними подіями, немеркнучими іменами. Саме із цієї землі зароджувалося славне козацьке лицарство і його демократична республіка Запорізька Січ, саме на цій землі розгорнулась під проводом Богдана Михайловича Хмельницького найбільша національно-визвольна війна українського народу.
Черкаська земля подарувала світовій культурі таких визначних письменників, художників, вчених як   І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, С. Гулак-Артемовський, М. Драй-Хмара, Т. Осьмачка, М. Максимович, А. Кримський,   П. Юркевич, В. Авраменко, І. Падалка та багатьох інших.


 Почесні громадяни Черкаської області

Званнями «Почесний громадянин Черкаської області» удостоєні: 

1.   Лутак Іван Кіндратович (2008)

(3 червня 1919 р., Комарівка - 29 січня 2009 р., Київ) 

  Партійний діяч, перший секретар Черкаського обкому Комуністичної партії України, Герой Соціалістичної Праці.
Нагороди: 

* Орден Жовтневої революції;

*орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;

*орден Трудового Червоного Прапора;

*український орден "За заслуги" 2-го (2004 року) і 3-го (1999 року) ступеня.

2.   Негода Микола Феодосійович (2008)

(9 січня 1928 р., село Бузуків – 11 вересня 2008 р., Черкаси)

Автор поетичних збірок: «Ростуть сини» (1955 р.), «Зерно на долині» (1981 р.), «Промовляють очі» (1985 р.), «Степом, степом» (1988 р.), «Чорний біль» (1994 р.), «Спекотне літо» (2003 р.); драматичної поеми «Гетьман» (1995 р.); романів: «Холодний Яр» (1971 р.), «Отаман Мамай» (1997 р.); оповідань «Пиріжки з пасльоном» (1998 р.); документальних повістей та нарисів: «Галина Буркацька» (1960 р. ), «Говоритиму з віками» (1977 р.), «Данило Нарбут» (1996 р.). На слова поета написана популярна пісня-реквієм «Степом, степом», пісні: «Летять білі чайки», «Земле моя, земле», «Над колискою сина», «За полем розлогим», «Чигиринська дума», «Діброво зелена».

Нагороди:   

* Орден За заслуги III ступеня;

*заслужений діяч мистецтв України; 

*лауреат літературно-публіцистичної премії імені 

В. Симоненка;

*почесний громадянин м. Черкаси.


3. Ліпкан Анатолій Васильович (2008)

(1 липня 1939 р.)

Ліпкан А.В. пройшов трудовий шлях від робітника до генерального директора. Свою трудову діяльність розпочав на Новоград-Волинському машинобудівному заводі в 1960 році. В червні 1974 року був призначенний директором Рожищенського машинобудівного заводу, де працював по серпень 1981 року. З 1983 року по теперішній час - генеральний директор ПАТ «Уманьферммаш».  Загальний трудовий стаж - 57 років, з них директор, генеральний директор - 40 років.    
Нагороди:
*медаль «За доблесну працю» (1970 р.);
*орденом «Знак Пошани» (1981р.);
*медаль «Ветеран праці» (1990р.);
*почесне звання «Заслужений машинобудівник України» (1999р.);
*почесна грамота Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом (2003 р.).
  Анатолій Васильович повний кавалер ордену «За заслуги» ( ІІІ ступеня – 1994 рік, ІІ ступеня – 2004 рік, І ступеня - 2007 рік), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого 5 ступеня ( 2011 рік), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня ( 2014 рік).
До 60-річчя Черкаської області нагороджений почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною».

4. Парубок Омелян Никонович (2008 р.)


(21 січня 1940 р.)
Український політик, двічі Герой Соціалістичної  Праці,   кавалер трьох орденів Леніна, орденів Жовтневої революції, "Знак Пошани". Лауреат Державної премії СРСР (1976), премії Ленінського комсомолу. 

5. Кузьмінський Анатолій Іванович (2013)

(23 липня 1943 р.)

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, дійсний член Міжнародної слов’янської академії освіти імені Я. А. Коменського. Заслужений працівник народної освіти України.  
Автор більше ста наукових праць, серед яких монографії і низка навчальних видань - підручників і посібників. Керівник редакційних колегій серії науково-документальних книг «Реабілітовані історією. Черкаська область» і обласної Книги пам'яті. Один з авторів п'ятитомника хрестоматії «Наш рідний край». Тривалий час патронував обласний комітет по вшануванню пам’яті Тараса Шевченка й збереженню національної духовної спадщини. Значною мірою завдяки його зусиллям змістово урізноманітнилися і матеріально зміцніли такі святині, як національні заповідники «Батьківщина Т. Г. Шевченка», «Музей Т. Г. Шевченка», «Чигирин», перлина світової садово-паркової архітектури - дендрологічний парк "Софіївка". 
                                    Відзнаки:
* Орден "Дружба народів";
* орден "Дружба народів";
*орден "За заслуги" ІІІ, ІІ та І ступенів;
*почесна відзнака Президента України;
*медаль "За трудову доблесть";
*медаль "Незалежність України";
*Знак "Відмінник освіти України;
* знак Федерації професійних спілок «Профспілкова відзнака»;
*почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України»;
*ордени Святого рівноапостольного князя Володимира і «Святий Дмитро Солунський».
У 2013 році А. І. Кузьмінському рішенням Черкаської обласної ради присвоєне звання «Почесний громадянин Черкащини».

В області народилися:
(1596- 1657)
гетьман війська Запорізького
(1813-1873)
композитор
(1814-1861)
український поет і прозаїк, художник
(1840-1904)
композитор
(1858-1903)
фізик, дослідник «променів смерті»
(1891-1988)
актор, режисер театру, народний артист СРСР (1944)

(1893-1972)
театральний актор, режисер, народний артист СРСР (1944)
(1905-1963)
радянський військовий діяч, полковник. Герой Радянського Союзу.
(1916-2009)
видатний балалаєчник, народний артист СРСР (1989)
(1919-1997)
актриса театру і кіно, народна артистка СРСР (1967)
(р. 1930)
співачка, народна артистка СРСР (1975)

(1935-1963)
український поет і журналіст, один з найбільш яскравих представників покоління «шістдесятників»

(1937-1999)
український політичний діяч
(р. 1951)
український письменник












суботу, 15 лютого 2014 р.


                 Черкащина-перлина України

               Історія утворення Черкаської області

(до 60-ти річчя утворення Черкаської області) 
Файл:Coat of Arms of Cherkasy Oblast.png
   Ідея утворення нової області у складі УРСР на офіційному рівні вперше була обговорена 28 грудня 1953 року на засіданні президії ЦК Компартії України.
Пропозиції політичного керівництва республіки були сформульовані у поданні Президії Верховної Ради УРСР. На основі цього подання 7 січня 1954 року було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення у складі Української РСР Черкаської області». Згідно цьому документу до складу Черкаської області включалися:
      з Київської області: 3 міста обласного підпорядкування – Черкаси, Умань, Сміла та – Бабанський, Букський, Вільшанський, Городищенський, Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Ладиженський, Лисянський, Маньківський, Мокро-Калигірський, Ротмистрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський і Шполянський районни;
    - з Полтавської області: Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Шрамківський і Чорнобаївський райони;
      - з Кіровоградської області: Златопільський і Кам’янський;
 - з Вінницької області: Монастирищенський район. Дещо пізніше до складу Черкаської області із Кіровоградської було передано Чигиринський район.
   На сьогоднішній день в Черкаській області  існує 20 районів.
За структурою господарства Черкаська область індустріально-аграрна.
Промислове виробництво
Харчова промисловість
39,9%
Хімічна промисловість
26,9%
Машинобудування і металообробка
8%
легка промисловість
1,5%.

У Черкаській області діє 688 агроформувань на засадах приватної власності на землю та майно, та 1011 фермерських господарств.
Іноземний капітал вкладено у підприємства області партнерами з 34 країн світу. Основні країни-інвестори – Сполучені Штати Америки (51% від загальної суми прямих інвестицій, або 26,2 млн. дол. США), Німеччина (13% – 6,9 млн. дол. США), Великобританія (10%, або 5,3 млн. дол. США). Прямі іноземні інвестиції з країн ЄС складають більше 21 млн. дол. США.