18-22 квітня

- дні заповідників, національних парків та дні пам’яток і визначних місць.

З цієї нагоди студентам природничого факультету Уманського державного педагогічного університету працівники бібліотеки-філії №1 провели презентацію книг 

 «Подорож стародавнім Києвом» Л.Цуріки,

 «Парки Києва» Є.Дерлеменка та «Україно, ти для мене диво»

В.Пилип'юка.

Молодь запросили зробити подорож по сторінках книг, помандрувати по стародавніх вуличках, парках Києва, насолодитися чудовою природою цього міста, прекрасною архітектурою.

Хрещатик 1890 р.

1888 р.

Софіївський собор з висоти пташиного польоту 

Монумент «Вітчизна-мати»

Маріїнський палац 

Карпатський біосферний заповідник

м.Рахів, Закарпатська обл.

Окремою сторінкою був висвітлений матеріал «Наше місто очима митців».

«Весь світ на радощах співає: 

Христос Воскрес! 

Христос Воскрес!»

Великдень, Пасха, Христове Воскресіння -

так називають свято, що відображає звершення найзаповітнішої мрії людства - подолання смерті.

Великдень – найбільше православне свято. 

Саме слово «пасха» у перекладі з грецької означає «позбавлення». 

Своїм воскресінням Христос визволив людей від смерті, дав надію всім нам на вічне життя.

Великдень кожен рік святкується в різні числа місяця, але обов’язково в недільний день. З цим днем зв’язується безліч цікавих звичаїв і традицій, багато з яких існують донині.

Як святкують Великдень в Україні

В Україні цей світлий день святкується з Х століття. Великдень завжди була улюбленим і загальнонародним святом.Українці заздалегідь готувалися до свята великим постом, приводили в порядок і свої будинки.

Багато традицій живі сьогодні. Віруючі ретельно готуються до Великодня: обов’язково фарбують яйця, печуть паски. Але, звичайно, перш за все, готуються духовно, дотримуючись семитижневого посту. 

У ніч Христового воскресіння розпочинається великодня служба з якої і починається святкування Великодня. Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає «Христос Воскрес!», а всі присутні відповідають «Воістину Воскрес!». 

Після служби процесія тричі обходить навколо церкви - хресний хід, а потім починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну та інших страв (залежно від місцевості) серед освяченого може бути й: смаженина, риба, сир, часник, вино, полин, сіль. 

Господині збирають їх у кошики, прикрашені вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках. 

На Великдень всі мають веселитися, бо хто буде сумувати в цей день, сумуватиме і весь рік.

Як святкують Великдень у світі

В Африці проживає більше 150 млн християн. Відповідно Великдень є одним з найважливіших свят. Люди одягаються в традиційні костюми, відвідують нічну службу та готують традиційну святкову їжу. Зазвичай, головна великодня страва складається із смаженого рису та курки. В багатьох країнах Африки курятина коштує дуже дорого, тому така страва на Великдень є справжнім делікатесом.

Традиція святкування Воскресіння Господнього започаткована в Індії з колоніальних часів. Незважаючи на те, що кількість християн в країні налічує лише 2,5% всього населення, святкування відбувається за кращими індійськими традиціями і нічим не поступається будь-якому ритуалу чи церемонії. Власне, обмін подарунками, богослужіння та екстравагантні карнавали – невід’ємна частина свята. 

Окрім цього, на Великдень в Індії традиційно обмінюються кольоровими ліхтарями та пасхальними тістечками. Традиції малювати писанки індійці не мають, проте в магазинах та на ринках можна купити розфарбовані яйця та великоднього зайця.

В багатьох західних країнах великодній кролик приносить шоколад та ховає яйця, але в Австралії яйця приносить великодній білбі. Однією з причин такої зміни є намагання поширити обізнаність населення про білбі, який є одним із зникаючих видів в Австралії. Іншою причиною є нелюбов австралійців до кроликів, які знищують посіви в країні.

Колумбійці у свою чергу мають дивне меню на великодній обід. Замість шоколаду та яєць вони обідають ігуанами, черепахами та гризунами. 

Німці також по-особливому святкують свято Божого Воскресіння. За повір’ям, Великодній заєць розмальовує писанки та ховає їх в саду. Зранку після недільної служби діти із задоволенням їх шукають. А також в цей день дітям дарують шоколадні яйця та прикрашають дерева великодніми писанками.

Фолькер Крафт із міста Саальфельд минулого року встановив Великодній рекорд. Він прикрасив дерево біля своєї садиби 9800 писанками. Таку колекцію німець збирав протягом 46 років.

Окремої уваги заслуговує також традиційний великодній Хресний хід в лужицьких сербів, які проживають поблизу німецько-польського кордону. У ході бере учать понад 1300 вершників.

Натомість у Мексиці в Страсну пятгицю  починається Великодній карнавал, який супроводжується розкішними постановками страстей Христових. В суботу в містах розвішують ляльки Юди із пап’ємаше, до яких чіпляють петарди та хлопавки. До кінця дня цих манекенів підривають. У неділю після богослужіння та святого причастя відбуваються фінальні постановки страстей Христових, сім’ї розходяться по домівках або ж танцюють на вулицях.

Цікавим є також пасхальний ритуал в Іспанії. Страсний тиждень, знаний як Семана Санта, є найголовнішим для іспанців. Масштабні дійства-паради розпочинаються в країні у середу. Характерними костюмами є одяг інквізиції, традиційні траурні жіночі костюми. На рухомих платформах інсценізують останні події з життя Ісуса Христа.

Угорці на Великдень обливаються водою, як українці в «обливний» понеділок після Пасхи.

Великдень відомий фарбуванням яєць у різні кольори, але в Греції можна знайти яйця лише червоного кольору.

У Фінляндії святкування Великодня схоже до Хеллоуіна, оскільки діти вбираються як відьми з мітлами на шиї. Вони бродять по вулицях та шукають розваг. Вважається, що в цей час відьми стають більш потужними, а тому фіни розпалюють багаття, щоб їх відлякати.

У Чехії та Словаччині жінки на Великдень можуть отримати прочуханки. Частиною великодньої традиції тут є те, що чоловіки б’ють жінок зробленими вручну та прикрашеними батогами. Проте це не повинно бути боляче. Вважається, що така Великодня порка робить жінок більш здоровими та красивими. 

Прийміть найщиріші вітання  від БФ №1 

з нагоди найбільшого християнського свята Воскресіння Христового!
Хай ваші душі будуть багаті на добро, як святковий стіл, чисті як Великодній рушник і веселі, як українські писанки. Хай малинові дзвони Великодня принесуть у вашу оселю радість, віру, надію і любов.
Христос Воскрес! Бажаю вам щастя і радості, віри і благополуччя!

Хай чудове свято Великодня принесе любов та світло у вашу родину, щирість та добро у взаємини!

 Підготувала Груба Я.Г.

«Слава і біль Черкаського краю»

до 70-ти річчя визволення нашого краю від фашистських загарбників

Під такою рубрикою та вшановуючи 70-ти річчя визволення України від фашистських загарбників бібліотека-філія №1 разом з Музеєм освіти Уманщини провели ряд зустрічей зі студентами, учнями шкіл, ветеранами і учасниками війни.

Так, до Музею освіти завітали студенти Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини та філії Європейського університету.

 Директор музею Лисогора Валентина Василівна  та завідуюча БФ №1 Семенюк Валентина Іванівна розповіли про визволення Умані, використовуючи архівні документи, книги спогадів, матеріали музею, витяги з мемуарної літератури. 

Зустріч із студентами філії Європейського університету

Зустріч із студентами Уманського державного педагогічного університету ім. П.Тичини

Велика Вітчизняна війна стала трагічною і водночас героїчною сторінкою в історії України. 

Жителі Черкащини, як і весь український народ, пройшли важкі випробування і зробили свій вагомий внесок у перемогу над ворогами.

Важливими віхами на шляху до неї стали наступальні операції, які точилися на території Черкащини взимку 1944 року. Саме на нашій землі була здійснена Корсунь-Шевченківська  операція, яка увійшла в історію, як «Сталінград на Дніпрі».

 І обов’язок усіх нас – пам’ятати і шанувати тих, хто наближав час Перемоги.  

З цією метою працівниками Будинку вчителя і працівниками бібліотеки філії №1 була організована зустріч з учасником Корсунь-Шевченківської битви – Кімлачим В.С.  

На зустріч були запрошені учні і вчителі шкіл, телекомпанія «Умань». 

Ведуча зустрічі Плаксюк Інна запросила перегорнути одну із славних сторінок переможного наступу наших військ і надала слово Кімлачу Віктору Сергійовичу. 

Ветеран розповів, що Корсунь-Шевченківська операція проходила в січні - лютому 1944 року. В ній приймали участь 1-й та 2-й Українські фронти. 

Німецькі війська прагнули створити в районі Корсунь-Шевченківського виступу стійку оборону. Місцевість з крутими ярами і схилами сприяла створенню оборонних рубежів.

Ліквідація Корсунь-Шевченківського виступу стала першочерговим завданням. Віктор Сергійович згадував, що погодні умови були винятково несприятливі. Відлига, що раптово настала, і в зв’язку з нею бездоріжжя ускладнювали пересування наших військових частин. Подолання цих труднощів вимагало багато зусиль. Бої були затяжними. В них приймали участь і артилеристи, і танкісти, і піхота, і сапери.

В результаті успішного завершення Корсунь-Шевченківської операції німецькі війська були остаточно відкинуті від Дніпра. Ветеран зауважив, що успіхові в цій операції сприяла віра в перемогу, взаємодопомога, дружба, витримка наших солдат і закликав молодь до взаєморозуміння і єдності.

Розповідь супроводжувалась документальними кадрами. По закінченні виступу Кімлача В.С. учні задавали питання. Їх цікавило, яку першу нагороду отримав ветеран, які епізоди війни запам’ятались найбільше.

 Працівники бібліотеки-філії №1 ознайомили присутніх з книжковою виставкою «Слава і біль Черкаського краю», присвяченою 70-ти річчю визволення нашого краю від фашистських загарбників.

 В кінці зустрічі голова профспілки працівників освіти Кузьменко Любов Андронівна подякувала Кімлачу В.С. за цікаву розповідь, учні подарували квіти і зробили фото на пам’ять.