Україна
1932-1933 років у безодні пекла
Страшною трагедією для українського народу став Голодомор 1932-1933 рр.
Основною передумовою і причиною Голодомору була:
- політика примусових, із
застосуванням репресій, хлібозаготівель; конфіскація владою продовольчих
запасів.
У селян вилучали все зерно, у тому
числі й посівний фонд. Фізично ослаблене селянство не могло ефективно провести весняну
посівну компанію 1932 р.
Злочинна політика комуністичного режиму.
У 1932 р. Україна не виконала план хлібозаготівель. Для вилучення
хліба із республіки в Україну прибула спеціальна комісія
ЦК ВКП(б) на чолі з головою Раднаркому СРСР В. Молотовим. До організації
Голодомору в Україні були безпосередню причетні секретар ЦК ВКП(б) Л.
Каганович, генеральний секретар ЦК КП(б)У Станіслав Косіор, голова Раднаркому України В. Чубар та інші вищі керівники.
Уповноважений ЦК ВКП(б) П. Постишев очолив компанію репресій проти тих
комуністів, які вилучали недостатню кількість хліба у селян. До виконання плану
хлібозаготівлі окремі адміністративно-територіальні одиниці України заносилися
на «чорну дошку». До республіки припинялися постачання товарів, вилучалися
продовольчі і посівні фонди. Це фактично прирікало людей на голодну смерть.
7 серпня 1932 р. було прийнято закон про охорону соціалістичної
власності, який в народі назвали «законом про п'ять колосків». За крадіжку
колгоспної власності передбачався розстріл із конфіскацією майна або
позбавлення волі строком не менше 10 років з конфіскацією майна.
На початку 1933 р. в Україні фактично не залишалося запасів продовольства. Дії партійного керівництва
прирекли мільйони людей на повільну мученицьку смерть Голод охопив також інші
зернові райони СРСР - Поволжя, Кубань, Північний Кавказ.
Але найжахливіших масштабів голод набув саме в
Україні. Люди вмирали цілими селами; живі не мали змоги ховати померлих. Часто
зустрічалися випадки людожерства і трупожерства. А цього часу на сусідніх залізничних станціях під збройною охороною
знаходилися тисячі пудів зерна, призначеного для вивозу, у тому числі - за
кордон.
Трагічні події Голодомору покрила завіса мовчання. Було заборонено будь-яку
допомогу з боку міжнародної та радянської громадськості. Уражені голодом райони
були оточені внутрішніми військами, що завертали тих, хто намагався дістатися
міста. Охоплені розпачем батьки, намагаючись врятувати дітей, везли їх у міста
і залишали там - у лікарнях, магазинах або прямо на вулицях.
Наслідками Голодомору 1932-1933 pp. були великі масові
жертви. Дослідники
називають кількість жертв злочинної політики сталінського режиму до 10 млн
чоловік.
З нагоди вшанування пам’яті жертв Голодомору в Будинку вчителя
відбулася зустріч із студентами Європейського університету. Для студентів
була підготовлена книжкова виставка «Пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років в
Україні». З цією виставкою ознайомила бібліотекар Циктор Ольга Олександрівна.
Відбувся перегляд мультимедійної презентації документальних матеріалів
про Голодомор, який підготувала Поцелуйко Оксана Іванівна.
