четвер, 17 грудня 2015 р.

Поетична кав'ярня



8 грудня в Будинку вчителя відбувся захід «Поетична кав’ярня». До поетичної кав’ярні були запрошені знавці сучасної української поезії – учні 11 класу НВК №7-колегіуму, разом з їхньою наставницею Л. Д. Матвієнко. Вони презентували вірші відомого українського поета Бориса Олійника. Також були присутні освітяни – поети-аматори, чиї поетичні душі не залишились байдужими до осіннього різнобарв’я нашої маленької Батьківщини. Були запрошені вчителі нашого міста: вчитель української мови та літератури ЗОШ №1 –  Раїса Філонок, викладач української мови та літератури в гімназії  – Жанна Пархета, вчитель української мови і літератури в ЗОШ №3 –  Олена Черкавська,  лаборант в ЗОШ № 3 – Тетяна Дмитрук, вчитель української мови і літератури в ЗОШ №4 – Ірина Волинська, викладач української мови і літератури в НВК №7-колегіуму – Людмила Лісова, вчитель початкових класів НВК №7-колегіуму – Надія Мельник, вчитель української мови і літератури в ЗОШ№10–медичній гімназії – Людмила Фоменко, учитель української мови і літератури в ЗОШ №14 – Катерина Сингаївська, керівник гуртка образотворчого мистецтва НВК№24 – Олег Сирота, музичний керівник ДНЗ №30 – Галина Сиплива, керівник гуртка «Радіодиктор» при Будинку дитячої та юнацької творчості – Лариса Шпортко, в минулому вчитель історії та основ правознавства, а нині науковець краєзнавчого музею – Ірина Мінова.
На заході також були присутні представники методичного кабінету відділу освіти – Флюдренко Олена Анатоліївна та Петренко Ольга Петрівна. Також працівники бібліотеки-філії №1: завідуюча бібліотекою Семенюк Валентина Іванівна, бібліотекарі Циктор Ольга Олександрівна та Пилипенко Катерина Володимирівна.
Всі запрошені читали та декламували вірші про осінь, здебільшого це були власні вірші, а також поезії, які торкнулися душі та серця, надихали на теплий осінній настрій, несли в собі чарівність кольорів осені та почуття справжнього, ніжного кохання.


ВО директора Будинку вчителя Лисогора Валентина Василівна прочитала вірш «Осінь», «Чари осені» Тамари Волинської із збірки поезій вчителів міста Умані «Калиновий цвіт». Завідуюча бібліотеки-філії №1 Семенюк Валентина Іванівна розповіла легенду про осінь, про її щедрі дари. Бібліотекар Пилипенко Катерина Володимирівна виступила з віршем Тамари Волинської «Золота заметіль» із збірки поезій вчителів міста Умані «Калиновий цвіт». Вірші в цій збірці надихають на роздуми про прекрасну пору року осінь, на роздуми душевного стану людини, на мрії про прекрасне почуття любові.



В кінці свята голова міськкому профспілки працівників науки і освіти України Кузьменко Любов Андронівна побажала всім присутнім творчих злетів та здійснення бажань, успіхів у всіх починаннях, щоб наша поетична кав’ярня поширювалась новими талантами.  

                                                                                                                                    

середу, 16 грудня 2015 р.

Повір у себе


      3 грудня - день, присвячений людям з обмеженими можливостями. Відзначення цієї дати спрямоване на посилення уваги до проблем інвалідів, захисту їх гідності, прав і благополуччя. 2 грудня працівники Будинку вчителя разом із бібліотекою-філією №1 провели прекрасне свято для дітей з обмеженими можливостями. Були запрошені діти з різних шкіл міста, які показували неймовірні таланти.
Білоусов Антон ЗОШ №3 виступив з піснею С. Вакарчука «Надія є», Артикула Ростислав ЗОШ №3 разом із друзями виступив із піснею «Ой під вишнею під черешнею», Бондаренко Анастасія ЗОШ №9 виконала пісню «Зимонька зима», Кучер Віталій, учень міської гімназії, виконав «Пісню про маму», Салабай Юлія з сестрою Ольгою заспівали пісню «Черемшина», Заболотна Софія, учениця міської гімназії, виконала танець «ча-ча-ча», Близнюк Іван ЗОШ №5 показав неймовірні акробатичні здібності, Маринич Нікіта продекламував вірш «Ходит наша бабушка», Шаповал Дмитро ЗОШ №11 продекламував гумореску Павла Глазового, Чернюк Катерина ЗОШ №3 прочитала вірш В. Бондаренка «Батьківщина», Червонюк Анна виступила з віршем Ірини Голків «Прощання», Добровольський Максим ЗОШ №5 виступив з віршем А. Костецького «Не хочу».





















Для цих діток та всіх запрошених гостей бібліотека-філія №1 підготувала виставку «Терапія ДоброТИ», на якій були представлені книги для дітей та фото, на яких зображені таланти дітей з обмеженими можливостями. Це діти, які дарують радість, щастя, сонячні посмішки та надію у краще майбутнє.














Також на святі були представлені творчі роботи дітей.

На святковому вечорі виступили ВО Відділу освіти Мельник О. І. та завідуюча Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради Кучер Г. М. Також кожній дитині вручили солодкий подарунок. 


     Матеріали заходу висвітлювали телекомпанія "Умань" та "Сатурн".

неділю, 29 листопада 2015 р.

28 листопада - День пам'яті Голодомору

В Уманскій бібліотеці-філії №1 відбулася акція "Запали свічку пам'яті"

Наші читачі знайомляться з документальними матеріалами про Голодомор в Україні, Черкащині, Уманщині

Читачі знайомляться з пам'ятниками жертвам Голодомору
Монумент у Національному музеї
"Меморіал пам'яті жертвам Голодоморів в Україні"
Пам'ятник жертвам Голодомору в Одесі
Меморіал "Скорботний ангел", присвячений жертвам Голодоморів 1932-1933 років, Одеська область
Пам'ятник жертвам Голодомору 1932-1933 років, 
місто Вишгород
Пам'ятник жертвам репресій 1932-1933 рр., місто Умань

суботу, 28 листопада 2015 р.

27 листопада у бібліотеці-філії №1 відбулася виставка однієї книги
Г. Троєпольського «Білий Бім Чорне вухо» з нагоди 110-ряччя від Дня народження письменника. По матеріалам цієї книги бібліотекар Пилипенко Катерина створила буктрейлер "Собака – найвірніший друг людини", який читачі з задоволенням переглянули.





суботу, 21 листопада 2015 р.

21 листопада День Гідності та свободи

Це свято відзначається щорічно відповідно до указу президента України №872 від 13 листопада 2014 року.
Бібліотека-філія №1 також приєдналася до відзначення цього свята. В зв’язку з цим була оформлена фотовиставка «Молюся за Тебе Україно!!!». 

На виставці був представлений вірш Надії Кольцової «Я не хочу війни».
Я не хочу війни !
(Роздуми українського хлопчика)
Я не хочу війни, - щоб стріляли гармати,
Щоб вбивали стареньких, дітей і жінок,
Щоб від снайперських куль помирали солдати, -
Аж шокований світ розгубивсь і примовк.

Я не хочу війни, - щоб наш тато був з нами,
А не там, де стріляють, де порох і дим.
Щоб був мир на землі, щоб не плакала мама,
І ніколи ніхто не помер молодим.

Хай завжди будуть сонце і мама, і тато.
Хай замовкнуть гармати, замовкнуть навік,
Щоб до рідних живими вернулись солдати,
А Всевишній нам мирне життя передрік.

Підросту і піду захищать Україну,
Не злякає мене ворогів хижа тінь.
Не дамо з Батьківщини зробити руїну, -
Збережем для прийдешніх своїх поколінь.
     Ми, українці, заслуговуємо на ГІДНІСТЬ, ПОВАГУ, МИР І СВОБОДУ!!!

суботу, 14 листопада 2015 р.



   13 листопада в бібліотеці-філії №1 відбувся майстер-клас "Чайні церемонії". У заході брали участь працівники Будинку вчителя, що є нашими читачами. Бібліотека пригощала їх різними видами чаю. Циктор Ольга Олександрівна розповіла про різновиди чаю та чим вони корисні для здоров'я. Пилипенко Катерина Володимирівна заварювала чай і демонструвала, як проводиться чайна церемонія та пригощала читачів, які з захопленням та цікавістю дегустували смаки чорного чаю, зеленого, білого чаю, бірюзового Улун, червоного Да Хун Пао, Ройбуш та слухали розповідь Ольги Олександрівни.


Початок чайної церемонії
Чай давно користується любов’ю у людства і став невід’ємною  частиною життя кожного із нас. У будь якій компанії стане веселіше поспілкуватися за чашкою чаю. Безумовно, цей напій володіє якістю об’єднувати людей своїм теплом, неповторним смаком.
Чай (кит.: ; піньїнь: chá, МФА: [ʈ͡ʂʰa], яп. , ちゃ, МФА: [t͡ɕa]) — напій, що отримується заварюванням, варінням або настоюванням підготовленого листа чайного куща. Чаєм також називається сухе листя чайного куща, призначене для заварювання цього напою. 
Згідно з китайською традицією, чай був відкритий культурним героєм Шень-нуном, покровителем землеробства та медицини, одним з Трьох Великих, що створили всі ремесла і мистецтва.
Саме в Китаї стали вперше вживати чай як ліки, а потім – і як напій. Саме від китайської назви чаю («ті» у південних діалектах, «ча» в північних і в кантонському) походять назви чаю в різних мовах, причому вибір північної або південної вимови вказує на основний спосіб доставки чаю – відповідно, сушею або морем. Тривалість життя чайного куща може становити 100 і більше років, але період його використання для збору листя не більше 50 років.
Зазвичай серед суспільства найбільш вживаним є два види чаю чорний і зелений, проте різновидів чаю є більше. Ми розповіли про декілька з них. 
Білий чай (кит. бай ча) – рідкісний та дорогий, складається виключно з чайних бруньок (тіпсів). У сухому вигляді має світлий, жовтуватий колір. Оскільки листя не піддаються скручуванню, чаїнки досить великі й легкі, у воді вони швидко розкриваються. Настій жовтувато-зелений, темніший, ніж у зелених чаїв, має квітковий аромат, солодкуватий смак і залишає приємний, солодкуватий присмак. Білий чай дуже чутливий до режиму заварювання.

Жовтий чай (кит. - хуан ча) - майже як зелений, але перед сушкою проходить процедуру закритого «томління». Виготовляється з ніжних бруньок, відрізняється янтарно-жовтим кольором, та чудовим ароматом. В давнину жовтий чай був доступний тільки імператорському двору і було заборонено його вивезення з Китаю.


 Зелений чай (англ. green, кит. Люй ча) у сухому вигляді має зелений колір (від салатового до темно-зеленого, в залежності від особливостей виготовлення), настій - неяскравого жовтуватого або зеленуватого кольору, в ароматі чітко виділяється «трав'яна» нотка (може бути схожий на запах сухого сіна), смак терпкий, може бути трохи солодкуватим (але не гірким - гірчить тільки низькоякісний або неправильно заварений, зокрема, перестояний зелений чай). Технологічний процес складається з термічної обробки (підсмажування в Китаї, пропарювання в Японії), скручування, сушіння, термічної витримки та сортування. Наприклад можна відмітити такі зелені чаї, як: Кволіті Зелений листовий чай, Лорд Байрон "Чайна Чойс", Гокал "Діп Грін", Дженекс Зелений чай середньо листовий, Дженекс "Грін Вей", Дженекс "Найс Кап" зелений чай.

Червоний чай (англ. oolong, кит. Улун), така назва зустрічається в Росії, в Китаї його іноді називають «бірюзовим» або «синьо-зеленим». Такий чай має яскраво-червоний настій, чудовий пряний аромат. В Улуні міститься найбільша кількість ефірних олій. Червоні чаї бувають: слабоферментовані, середнього ступеню ферментації, сильно ферментовані (їх іноді називають “cиніми”). Завдяки речовині L-теанину допомагає зберегти пружність шкіри налагодити травлення, прояснює підсвідомість, покращує концентрацію уваги і пам'ять, підвищує імунітет.

Да Хун Пао – ("Червоний халат") один з найвідоміших червоних китайських чаїв. Цей чай належить до категорії Улун і має дуже довгу історію, яку оточує безліч легенд. У перекладі з китайського назва цього чаю звучить як «Великий Червоний Халат». Вперше цей чай був зроблений на горі Вуйі в провінції Фуджань на півночі Китаю. З чотирьох Улунів, які ростуть на горі Вуйі, Да Хун Пао однозначно найзнаменитіший. Три інших – Ти Луо Хан, Байжи Гуан і Шуі Джин Гуй. Збір і переробка чаю Да Хун Пао дуже складні. Кожну весну, збирається 3-4 пачки нового чаю. Процес підготовки чаю включає просушування на сонці, охолодження, обжарку, первинне протирання, повторну обжарку, повторне протирання, пропарювання. 

Чорний чай (англ. black, кит. Хун ча, у Китаї ще відомий, як червоний) – найвідомішій та найпопулярнішій . У сухому вигляді має темно-коричневий або майже чорний колір. Настій – від оранжевого до темно-червоного. В ароматі можуть виділятися квіткові або медові нотки, смак характерний, терпкий, не гірчить. Чорний чай проходить всі стадії технологічного процесу: зав’ялювання, скручування, ферментацію, сушку. (наприлад: Кволіті "Сансет" ОРА , Кволіті "Монте Бленд" FBОП, Лорд Байрон "П'ять годин" ОPА, Лорд Байрон "Голд Кап" FBОП, Лорд Байрон "Стронг Тейст" ВОР, Лорд Байрон "Ассам Мэджик" TGFOPS , Дженекс "Блек Найт" OPA крупнолистовий, Дженекс "Блу Скай" FBOP).
Особливе місце серед чорних чаїв займає Пуер. Він як дороге вино, цінується за вік.
Пуер (кит. Хей ча, «чорний чай»). Виготовляється як з тіпсів, так і зі зрілого листя, зі старих дерев. За способом виробітки ділиться на Шу Пуер (штучно зістарений, приготований) і Шен Пуер (сирий, зелений). Чаїнки у Пуер великі, жорсткі, олійно-чорні, або червоно-бурі. Цей чай дає насичений смак та залишає по собі солодкий присмак. Чай Пуер відрізняє своєрідний міцний запах. Пуер прийнято пресувати, оскільки в пресованій формі ферментація чайного листа триває. Пуер - єдиний чай, цінність якого з віком збільшується, а смак покращується.

 Ройбуш – чай з червоного чагарника, іноді його називають бушменським чаєм. У сухому вигляді ройбуш має вигляд червоно-бурих трісочок-голочок. Будучи завареним, перетворюється на освіжаючий напій з надзвичайно приємним, легким і м'яким смаком. Цим напоєм можна здивувати гостей, особливо влітку. На відміну від чаю мате, чай ройбуш  заварюють у заварювальному чайнику, і п'ють із скляних прозорих чашок. Заварювати такий чай можна, як і мате, не один раз. Ройбуш часто буває ароматизований ваніллю. Заварений чай має солодкуватий смак, тому додавати в нього цукор або мед є зайвим. Місцеві жителі вважають, що щоденне вживання ройбуша продовжує життя, робить розум ясним, а думки швидкими.

Радимо всім пити чай з насолодою, щоб відчути його справжній смак.)))

Наші читачі насолоджуються чаєм)))

середу, 11 листопада 2015 р.

9 листопада - Всеукраїнський День працівників культури та майстрів народного мистецтва.



Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва відтепер буде відзначатися 9 листопада разом із Днем української писемності та мови. Відповідний Указ № 717/2013 «Про додаткові заходи щодо державної підтримки культури і мистецтва в Україні» 30 грудня 2013 року підписав Президент України.
Відзначення Дня працівника культури та майстрів народного мистецтва – це визнання ролі української культури в процесі пробудження та формування національної свідомості. Без традиції немає культури, без культури немає нації. Українська культура розкриває нашу сутність та вчить нас бути українцями. Протягом століть саме завдяки культурі наш народ не був асимільований, зберіг свою духовність та самобутність.
 Завдяки працівникам культури та майстрам народного мистецтва – справжнім подвижникам своєї справи, культура, як галузь, попри всі труднощі та негаразди, розвивається, збагачується новими іменами, цікавими формами роботи. Вагомий внесок у відродження національної культури вносять численні аматорські об’єднання, зберігають і передають від покоління до покоління історичну пам’ять народу працівники клубів, музеїв, бібліотек.
В Уманській бібліотеці-філії №1 проводиться виставка книг народного мистецтва. На ній представлені різні книги майстрів культури та мистецтва, зокрема книга відомої української художниці, якій 7 грудня 2015 року виповниться 115 років, Катерини Білокур «Я буду художником».


Мальовничі шедеври Катерини Білокур


Графічний аркуш «Колгоспниця»


«Багрянець осені»

Всім працівникам культури, майстрам народної творчості та аматорам сцени бажаємо здоров’я, успіхів у професійній діяльності, невичерпної енергії, незгасаючого прагнення до самовдосконалення, творчого натхнення та щастя. Зичимо Вам нових мистецьких перемог, успішної реалізації творчих ініціатив і нових культурних проектів.


четвер, 29 жовтня 2015 р.


Слово про героїку і трагедію


28 жовтня відзначається День визволення України від фашистських загарбників. 
Цей день було засновано згідно з указом президента "Про День визволення України від фашистських загарбників" від 20 жовтня 2009 року "з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні". В ході Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

В бібліотеці-філії №1 проводиться презентація книги «Антологія творів письменників Черкащини про Велику Вітчизняну війну». Це видання – унікальна посвідка темних і тяжких часів, які пережив, але все ще пам’ятає український народ. Черкаські письменники сильним поетичним і прозовим словом розповідають про Велику Вітчизняну війну. Герої книги – українська земля, її сини і дочки. Один із віршів, присвячений книзі Є. Долматовського «Зелена Брама», де автор згадує і «Уманську яму».
Зелена БрамаЄ. Долматовському
Зелена Брама, Зелена Брама,
Моє ти горе, моя ти рана…
В очах і досі дуби високі,
Сади вишневі у Підвисокім,
Гарячий серпень, червоні вежі,
Земля і небо в огні – пожежі.
А ми у кільці, як у безодні,
Такі безстрашні, страшні й голодні…
(Яків Івашкевич)

На презентації звучали вірші авторів: Григорія Донця «Ганнуся», Максима Гаптара «Вдова», Івана Дробного «Мати», Наталії Горішної «Чорний цвіт» та інших. 

У презентації взяли участь 12 читачів бібліотеки.

Особливо вразив вірш Миколи Томенка «Солдат».
Солдат
Із вирв, із пожеж, 
із окопів,де димом закурено все,
на милицях стільки вже років 
важку Перемогу несе.
Штиком розписавсь у Берліні,
Європу на ноги підняв,
півсвіту пройшов він по мінах,
мов ту – найстрашнішу – шукав.
Позначена болем дорога,
немов зарубцьований шрам.
Отак ця свята Перемога 
у спадок дісталася нам.

суботу, 24 жовтня 2015 р.

 На сторожі спокою і миру

   14 жовтня - особливий день, бо він припадає на світле та радісне свято – Покрову Пресвятої Богородиці. 


      В цей день відмічається  День українського козацтва. 

 З метою вшанування мужності і героїзму захисників незалежності і територіальної цілісності України та згідно з Указом Президента в цей день встановлено ще одну пам’ятну дату – День захисника України.




  Щоб відзначити ці урочистості, в бібліотеці – філії №1 відбулася зустріч зі студентами Європейського університету. З вітальним словом до присутніх звернулася завідуюча бібліотеки  Семенюк Валентина Іванівна і відмітила, що     День захисника України був і залишається всенародним святом.