Рафаель Санті (1483, Урбіно — 6 квітня 1520, Рим) — італійський живописець,
графік, скульптор і архітектор епохи Відродження. Втілив у своїх творах
гуманістичні ідеали високого Відродження. Був сином Джованні Санті —
придворного художника урбінського герцога. До того ж батько займався поезією.
Батько помер, коли сину
виповнилося одинадцять років. Відтепер на виховання підлітка і зростання його
майстерності матимуть вплив сторонні митці.
Дитиною
вчився у місцевих майстрів Тімотео Віті та Еванджеліста да П'ядімелето. У 1500 році Рафаель перебрався до
Перуджі, пішов вчитися до майстерні П'єтро Перуджино — головного митця
умбрійської живописної школи. В майстерні П'єтро Перуджино молодий Рафаель
працював чотири роки — до 1504-го. Вплив художньої манери
Перуджино відчутний у ранніх творах Рафаеля.
В 1504 році художник приїхав до
Флоренції — центру тогочасного Відродження у мистецтві Італії. З містом
пов'язана творчість Арнольфо ді Камбіо, Філліппо Брунеллескі, Мазаччо, Доменіко
Гірляндайо, да Вінчі, Мікеланджело, та інших велетнів італійської культури.
До цього періоду належать три
маленькі шедеври молодого художника:
«Мадонна Конестабіле»
«Сон лицаря» (Лицар на перетині
шляхів)
«Заручини
Діви Марії».
Твори Рафаеля зображають переважно
Мадонн, яких художник малював поетично і водночас просто за своєю композицією. Ні
до ні після Рафаеля жоден художник не спромігся створити стільки довершених і
при цьому різноманітних картин із зображенням Мадонни з немовлям. Діва Марія на
його картинах то зовсім юна і ніжна, то зображена у вигляді простої
напрацьованої та стомленої селянки. Мадонна чи надійно тримає немовля Ісуса у
руках чи бавиться з ним на тлі різноманітних пейзажів.


Мадонна з щигликом, 1507 рік. Мадонна Темпі. 1507. Мадонна з гвоздиками. 1509-1512.
Рафаель Санті недовго, але яскраво попрацював
як архітектор. Низка його художніх творів має зображення архітектурних споруд,
що свідчать як про інтерес до будівництва і вивчення спадку Стародавнього Риму,
як і обізнаність з архітектурною практикою своїх уславлених сучасників, серед
яких Донато Браманте, Джуліано да Сангалло тощо.
У 1508 році Рафаель приймає
запрошення свого земляка Донато Браманте та Папи Юлія II і приїжджає до Риму, щоб розписувати
папський палац у Ватикані. В січні 1509 року ім'я Рафаеля вперше позначено в
документах Ватикана.
У Ватикані маляр залишив по собі
славетні «станци» («станца» — розмальована зала у палаці). У розписах цих
кімнат Рафаель продемонстрував талант видатного майстра композиції. Він
розмалював 4 зали: станца дель Інчендіо, за нею розташовані станца делла Сеньятура
(перекладається як «Кімната підписів» — тут Папа підписував важливі папери),
станца д'Еліодоро і станца Константіна.
Рафаель прожив коротке життя, але
залишив величезну кількість шедеврів.
Сікстинська Мадонна (1515).
Дрезденська картинна галерея. Дрезден