вівторок, 18 лютого 2014 р.

Гордість Черкащини! 



Черкащина була і залишається історико-культурним центром України. Вона стала нащадком і хранителем духовної спадщини провісника незалежності нашої держави, генія людства - Тараса Григоровича Шевченка, який народився в мальовничому селі Моринці Звенигородського району і похований на Чернечій горі у Каневі.
Шевченків край уславив себе великими історичними подіями, немеркнучими іменами. Саме із цієї землі зароджувалося славне козацьке лицарство і його демократична республіка Запорізька Січ, саме на цій землі розгорнулась під проводом Богдана Михайловича Хмельницького найбільша національно-визвольна війна українського народу.
Черкаська земля подарувала світовій культурі таких визначних письменників, художників, вчених як   І. Нечуй-Левицький, М. Старицький, С. Гулак-Артемовський, М. Драй-Хмара, Т. Осьмачка, М. Максимович, А. Кримський,   П. Юркевич, В. Авраменко, І. Падалка та багатьох інших.


 Почесні громадяни Черкаської області

Званнями «Почесний громадянин Черкаської області» удостоєні: 

1.   Лутак Іван Кіндратович (2008)

(3 червня 1919 р., Комарівка - 29 січня 2009 р., Київ) 

  Партійний діяч, перший секретар Черкаського обкому Комуністичної партії України, Герой Соціалістичної Праці.
Нагороди: 

* Орден Жовтневої революції;

*орден Вітчизняної війни 1-го ступеня;

*орден Трудового Червоного Прапора;

*український орден "За заслуги" 2-го (2004 року) і 3-го (1999 року) ступеня.

2.   Негода Микола Феодосійович (2008)

(9 січня 1928 р., село Бузуків – 11 вересня 2008 р., Черкаси)

Автор поетичних збірок: «Ростуть сини» (1955 р.), «Зерно на долині» (1981 р.), «Промовляють очі» (1985 р.), «Степом, степом» (1988 р.), «Чорний біль» (1994 р.), «Спекотне літо» (2003 р.); драматичної поеми «Гетьман» (1995 р.); романів: «Холодний Яр» (1971 р.), «Отаман Мамай» (1997 р.); оповідань «Пиріжки з пасльоном» (1998 р.); документальних повістей та нарисів: «Галина Буркацька» (1960 р. ), «Говоритиму з віками» (1977 р.), «Данило Нарбут» (1996 р.). На слова поета написана популярна пісня-реквієм «Степом, степом», пісні: «Летять білі чайки», «Земле моя, земле», «Над колискою сина», «За полем розлогим», «Чигиринська дума», «Діброво зелена».

Нагороди:   

* Орден За заслуги III ступеня;

*заслужений діяч мистецтв України; 

*лауреат літературно-публіцистичної премії імені 

В. Симоненка;

*почесний громадянин м. Черкаси.


3. Ліпкан Анатолій Васильович (2008)

(1 липня 1939 р.)

Ліпкан А.В. пройшов трудовий шлях від робітника до генерального директора. Свою трудову діяльність розпочав на Новоград-Волинському машинобудівному заводі в 1960 році. В червні 1974 року був призначенний директором Рожищенського машинобудівного заводу, де працював по серпень 1981 року. З 1983 року по теперішній час - генеральний директор ПАТ «Уманьферммаш».  Загальний трудовий стаж - 57 років, з них директор, генеральний директор - 40 років.    
Нагороди:
*медаль «За доблесну працю» (1970 р.);
*орденом «Знак Пошани» (1981р.);
*медаль «Ветеран праці» (1990р.);
*почесне звання «Заслужений машинобудівник України» (1999р.);
*почесна грамота Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом (2003 р.).
  Анатолій Васильович повний кавалер ордену «За заслуги» ( ІІІ ступеня – 1994 рік, ІІ ступеня – 2004 рік, І ступеня - 2007 рік), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого 5 ступеня ( 2011 рік), кавалер ордена князя Ярослава Мудрого IV ступеня ( 2014 рік).
До 60-річчя Черкаської області нагороджений почесною відзнакою «За заслуги перед Черкащиною».

4. Парубок Омелян Никонович (2008 р.)


(21 січня 1940 р.)
Український політик, двічі Герой Соціалістичної  Праці,   кавалер трьох орденів Леніна, орденів Жовтневої революції, "Знак Пошани". Лауреат Державної премії СРСР (1976), премії Ленінського комсомолу. 

5. Кузьмінський Анатолій Іванович (2013)

(23 липня 1943 р.)

Доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, дійсний член Міжнародної слов’янської академії освіти імені Я. А. Коменського. Заслужений працівник народної освіти України.  
Автор більше ста наукових праць, серед яких монографії і низка навчальних видань - підручників і посібників. Керівник редакційних колегій серії науково-документальних книг «Реабілітовані історією. Черкаська область» і обласної Книги пам'яті. Один з авторів п'ятитомника хрестоматії «Наш рідний край». Тривалий час патронував обласний комітет по вшануванню пам’яті Тараса Шевченка й збереженню національної духовної спадщини. Значною мірою завдяки його зусиллям змістово урізноманітнилися і матеріально зміцніли такі святині, як національні заповідники «Батьківщина Т. Г. Шевченка», «Музей Т. Г. Шевченка», «Чигирин», перлина світової садово-паркової архітектури - дендрологічний парк "Софіївка". 
                                    Відзнаки:
* Орден "Дружба народів";
* орден "Дружба народів";
*орден "За заслуги" ІІІ, ІІ та І ступенів;
*почесна відзнака Президента України;
*медаль "За трудову доблесть";
*медаль "Незалежність України";
*Знак "Відмінник освіти України;
* знак Федерації професійних спілок «Профспілкова відзнака»;
*почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України»;
*ордени Святого рівноапостольного князя Володимира і «Святий Дмитро Солунський».
У 2013 році А. І. Кузьмінському рішенням Черкаської обласної ради присвоєне звання «Почесний громадянин Черкащини».

В області народилися:
(1596- 1657)
гетьман війська Запорізького
(1813-1873)
композитор
(1814-1861)
український поет і прозаїк, художник
(1840-1904)
композитор
(1858-1903)
фізик, дослідник «променів смерті»
(1891-1988)
актор, режисер театру, народний артист СРСР (1944)

(1893-1972)
театральний актор, режисер, народний артист СРСР (1944)
(1905-1963)
радянський військовий діяч, полковник. Герой Радянського Союзу.
(1916-2009)
видатний балалаєчник, народний артист СРСР (1989)
(1919-1997)
актриса театру і кіно, народна артистка СРСР (1967)
(р. 1930)
співачка, народна артистка СРСР (1975)

(1935-1963)
український поет і журналіст, один з найбільш яскравих представників покоління «шістдесятників»

(1937-1999)
український політичний діяч
(р. 1951)
український письменник












субота, 15 лютого 2014 р.


                 Черкащина-перлина України

               Історія утворення Черкаської області

(до 60-ти річчя утворення Черкаської області) 
Файл:Coat of Arms of Cherkasy Oblast.png
   Ідея утворення нової області у складі УРСР на офіційному рівні вперше була обговорена 28 грудня 1953 року на засіданні президії ЦК Компартії України.
Пропозиції політичного керівництва республіки були сформульовані у поданні Президії Верховної Ради УРСР. На основі цього подання 7 січня 1954 року було видано Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про утворення у складі Української РСР Черкаської області». Згідно цьому документу до складу Черкаської області включалися:
      - з Київської області: 3 міста обласного підпорядкування – Черкаси, Умань, Сміла та – Бабанський, Букський, Вільшанський, Городищенський, Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський, Ладиженський, Лисянський, Маньківський, Мокро-Калигірський, Ротмистрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський і Шполянський районни;
    - з Полтавської області: Гельмязівський, Драбівський, Золотоніський, Іркліївський, Шрамківський і Чорнобаївський райони;
      - з Кіровоградської області: Златопільський і Кам’янський;
 - з Вінницької області: Монастирищенський район. Дещо пізніше до складу Черкаської області із Кіровоградської було передано Чигиринський район.
   На сьогоднішній день в Черкаській області  існує 20 районів.
За структурою господарства Черкаська область індустріально-аграрна.
Промислове виробництво
Харчова промисловість
39,9%
Хімічна промисловість
26,9%
Машинобудування і металообробка
8%
легка промисловість
1,5%.

У Черкаській області діє 688 агроформувань на засадах приватної власності на землю та майно, та 1011 фермерських господарств.
Іноземний капітал вкладено у підприємства області партнерами з 34 країн світу. Основні країни-інвестори – Сполучені Штати Америки (51% від загальної суми прямих інвестицій, або 26,2 млн. дол. США), Німеччина (13% – 6,9 млн. дол. США), Великобританія (10%, або 5,3 млн. дол. США). Прямі іноземні інвестиції з країн ЄС складають більше 21 млн. дол. США. 



середа, 8 січня 2014 р.

До 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка

Великий син України
Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоціною перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури.
Тарас Шевченко - символ чесності, правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою мільйонів.
Поезію Шевченка люблять усі народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх народів, всіх прогресивних людей світу.
З 1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та в інших містах України, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім'я Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка, його ім'я присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам, площам, пароплавам.
Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, М. Бажан, Г. Тютюнник, Ю. Збанацький, П. Майборода, С. Людкевич, О. Кульчицька, А. Малишко, В. Касіян, І. Драч, Л. Новиченко, Д. Павличко, М. Вінграновський, В. Стус, Б. Антоненко-Давидович, М. Жулинський, Р. Лубківський та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади “Кобзаря”.

Шевченко перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні прагнення.
Шевченко є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного напряму.
Саме в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть. Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості попередників Шевченка.
Попередники великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників. Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму.
У його творах змальований новий позитивний герой – борець проти самодержавно-поміщицького ладу, борець за щастя народу.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів, прилучила її до кращих досягнень світової літератури.

Шляхом Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу – Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та ін.