вівторок, 8 квітня 2014 р.

Круглий стіл 


"Передовий досвід в охороні здоров'я" 


Інформаційні технології в медицині
 Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційних технологій, які проникають в усі сфери людської діяльності.
Інформаційні технології все більше використовуються в галузі охорони здоров’я. У даний час фактично майже у всіх галузях медецини впроваджені інформаційні технології (ІТ). Завдяки цьому медицина набула сьогодні абсолютно нових рис.
Цей процес супроводжується суттєвими змінами в медичній теорії та практиці, пов’язаними з внесенням коректив до підготовки медичних працівників. ІТ допомагають лікарю проводити об’єктивну діагностику захворювань, накопичувати й ефективно використовувати отриману інформацію на всіх стадіях лікувального процесу і, що найважливіше для медичної науки, є неоціненними у науковому пізнанні.

Основні напрями застосування сучасних інформаційних технологій наступні:
Медична інформаційна система
Це цілий програмно-технічний комплекс, що готує і забезпечує процеси збирання, зберігання і обробки інформації в медицині й галузі охорони здоров’я. 
Це – інформаційно-довідкові системи, електронні медичні картки, консультативно-діагностичні системи, апаратно-комп’ютерні системи.

Телемедицина
Напрямок медицини, заснований на використанні телекомунікацій для адресного обміну медичною інформацією між спеціалістами з метою підвищення якості і доступності діагностики і лікування. Обов’язковою умовою обміну медичною інформацією є узгоджена підготовка медичних даних і знань для передачі їх каналами зв’язку.
Медична діагностика
Складні сучасні дослідження в медицині немислимі без застосування обчислювальної техніки. До таких досліджень можна віднести комп’ютерну томографію, магніто-резонансну томографію, ультрасонографію, дослідження із застосуванням ізотопів. Кількість інформації, яка отримується при таких дослідженнях, людина без комп’ютера нездатна сприйняти та обробити.
Томографія є одним з основних прикладів впровадження нових інформаційних технологій в медицині. В останні роки створені нові комп’ютерні програми, що дозволяють отримувати діагностичні зображення в тривимірній графіці та в режимі анімації.



Експертні системи
Є одним з найпоширеніших типів систем штучного інтелекту. Вони розроблялися і призначаються для успішного вирішення складних завдань у вузькій предметній галузі, такій як медична діагностика захворювань.
Експертні системи мають ряд позитивних якостей і переваг над людиною-експертом, а саме: сталість, легкість передавання або відтворення інформації, стійкість і відтворюваність результатів, вартість експлуатації.
Медичні апаратно-комп’ютерні системи
- це медичні системи моніторингу за станом хворих на основі довготривалого і неперервного аналізу великого об’єму даних, що характеризують стан фізіологічних систем організму (ЕКГ, тиск крові, частота дихання, температурна крива, вміст газів в крові та в повітрі, що видихається тощо); системи комп’ютерного аналізу даних томографії, УЗД, радіографії; автоматизовані системи інтенсивної терапії, біологічного зворотного зв’язку, протези та штучні органи, що створюються на основі мікропроцесорної технології; системи автоматизованого аналізу даних мікробіологічних та вірусологічних досліджень, аналізу клітин і тканин людини.
Як приклад, заслуговує уваги мікропроцесорна система, яку виготовили вчені з Німеччини - мікромініатюрний імплантант у сітківку ока Argus II. Argus II працює для людей, які мають рідкісне захворювання-пігментний ретиніт, яке пошкоджує світлочутливі фоторецептори і не зачіпає інші клітини сітківки. Це ідеальний протез для відтворення оточуючого простору у портативній формі.
Японська компанія Riken у співпраці з Toyota та рядом інших організацій створили такий інвалідний  візок, що люди, які не здатні пересуватися без сторонньої допомоги, отримали шанс управляти візком самостійно.
Головна ідея проекту RoboEarth – створити універсальну систему управління з використанням інтернет-технологій і локальних компютерних мереж, щоб зробити її значно доступнішою для користувачів.

Робототехніка
Серед медичних апаратно-комп’ютерних систем окремої уваги заслуговує робототехніка. Роботи-манекени, роботи-кур’єри, роботи-санітари – це вже реальність. З’явилася велика кількість роботів, які виконують надзвичайно складні маніпуляції.
 Наприклад, самозбірний робот ARES для проведення операцій без розрізу шкірних покривів. З’явилася велика кількість роботів, які виконують надзвичайно складні маніпуляції.
Хірургічний робот Da Vinci дозволяє через невеликі отвори в шкірі виконувати найскладніші операції на внутрішніх органах.
Медичною сенсацією є Robotic Glove. Це рукавичка, оснащена датчиками, які можуть виявити вібрації, звук і температуру, вона має акселерометр і звукову систему, яка сигналізує про органи, що вимагають негайної уваги. Рукавичка збирає і передає всю інформацію на комп’ютер.
Медичний робот AMIGO з’явився в 2010 році у Великобританії. Основна спеціалізація робота – операції по лікуванню аритмії серця. 
Наукові дослідження у медицині.
До них відносяться: нанотехнології, біомедичні дослідження в поєднанні з математичним і комп’ютерним моделюванням, багатофакторні енергетичні впливи в діагностичних і терапевтичних цілях на системи, органи і тканини організму, мікроаналіз біологічних рідин і тканин, створення штучних органів і тканин.
Новим методом у медицині, який поки знаходиться на ранніх етапах розвитку є 3D - біопринтинг, або тривимірний друк живих тканин.
Вчені з американського Інституту регенеративної медицини в 2012 році створили гібридний 3D-принтер, який в змозі виробляти життєздатні хрящові імплантанти для пацієнтів, що їх потребують.


Отже, ХХІ століття - час  розвитку нових інформаційних технологій, які активно використовуються у сфері охорони здоров'я, то активно допомагають нашій медицині.   



70-річчя визволення Умані 

від фашистських 

загарбників


 10 березня 1944 року завдяки самовідданості та героїзму радянських воїнів  місто Умань було звільнено від фашистських загарбників, і цей день став знаковим в історії нашого міста.



  З нагоди 70-ї річниці визволення Умані  бібліотека-філія №1 Уманської міської ЦСБ  разом із Музеєм народної освіти провели зустріч зі студентами вищих навчальних закладів міста Умані та учнями шкіл.

 Місто Умань було окуповане німецько-фашистськими загарбниками 30 липня 1941 року і звільнено військами 2-го Українського фронту під командуванням Маршала Радянського Союзу Конєва І.С. в ході здійснення Умансько-Христинівської операції 10 березня 1944 р.

Бої за звільнення м. Умані вели безпосередньо війська 52-ї армії 2-го Українського фронту під командуванням генерал-лейтенанта танкових військ Богданова С.І., війська 5-ї танкової армії під командуванням маршала бронетанкових військ Ротмистрова П.О. Тут же дається довідка про те, хто входив до складу 52-ї армії, 2-ї танкової армії, хто із складу 5-ї танкової армії в боях за Умань приймав участь, хто в Умансько-Христинівській операції із складу 27-ї армії приймав участь, із складу 6-ї танкової армії, а також називаються  прізвища командирів.


Отже, минуло 70 років після переможного закінчення Великої Вітчизняної війни. Та ніколи не зітруться з пам’яті народної подвиги тих, хто відстояв у жорстоких боях з фашизмом нашу рідну землю.
«Швидко, мов весняні  струмки, збігають роки, квітнуть дерева, половіють жита і приходять у світ нові покоління. Але не старіє, не зникає пам’ять тих літ. Вона живе у спогадах бійців і у суворому монументі. Як свідок грізних років і переможних боїв пильно дивиться на нас в залах музеїв і з сторінок книг; її, мужню й величну, надійно оберігає народ, передаючи, як святиню, у спадщину поколінням…»







Міжнародний день рідної мови.

Свято рідної мови.


Щороку 21 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день рідної мови.
 З нагоди цієї дати в Уманській міській бібліотеці-філіалі №1 відбувалася зустріч зі студентами Європейського університету. Молодь ознайомилась з історією виникнення свята. Бібліотекар Циктор Ольга Олександрівна відмітила, що історії виникнення свята, на жаль має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Згодом на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, як привід для роздумів та зосередження уваги на мовному питанні.
Починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначається і в Україні.
За даними ЮНЕСКО у світі існує 6000 живих мов, відзначила бібліотекар Груба Яна Григорівна. Але багато з них перебуває на межі зникнення. І цей день був встановлений, щоб сприяти визнанню  і використанню саме рідної мови.
Було озвучено особливості далеких мов. Наприклад, у мові гавайців 5 голосних і 7 приголосних звуків.     
Багато  цікавих фактів було в розповіді про нашу рідну мову – українську. В 1934 році на міжнародному конкурсі мов в Парижі українська мова посіла 3 місце, за своєю мелодійністю. Наша мова настільки багата, що можна написати розповідь, вірш так, щоб кожне слово починалося з однієї букви.
Самотній сад
Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток, срібний сніг
Сумно стогне сонний струмінь
Серце слуха скорбний сміх

Стихли струни, стихли співи
Срібні співи серенад,-
Срібно стеляться сніжинки, -
Спить самотній сад.
Молодь ознайомила з правилами мовного етикету, згадали народні прислів’я та приказки про мову, прийняли участь у конкурсі «Перекладач», «Одним словом». Особливо цікавим був конкурс «Добери епітети до слова».




     Так студенти відзначили, що мова: могутня, велична, джерельна, багата, чарівна, унікальна, дивовижна, народна, стійка, незламна. В кінці заходу відбулося ознайомлення з книжковими виставками «Мова – це наш всенародний скарб», «Не бійтесь заглядати у словник», «Слова… в вас мудрість вічна і любов жива». 
Валентина Іванівна Семенюк зав. БФ№1

середа, 19 березня 2014 р.

«У бронзі, у слові, у граніті»

Літературно-мистецька подорож

Тарас Григорович Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. 
Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря - то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.
Тарас Григорович Шевченко -  це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Його творчість - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ.
Твори Великого Кобзаря перекладені багатьма мовами народів світу. «Кобзар» знайшов свого читача не лише в більшості країн Європи, але й далеко за її межами - в США, Канаді, Індії, Китаї, Японії, у багатьох інших країнах світу. У багатьох країнах йому встановлені пам’ятники.
 27 жовтня 1918 року у місті Ромни на Сумщині було відкрито пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку.
На той час він був єдиним після революційним пам’ятником Шевченку в Україні та світі.
 Цікавою особливістю пам'ятника є те, що він установлений на тому місці, де в 1845 році стояв намет Тараса Григоровича Шевченка.

                                         Пам’ятник Т.Г.Шевченку у Вашингтоні 

                                               Пам’ятник Шевченку (Буенос-Айрес) 



Пам'ятник Шевченку у Варшаві 
 Його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім’я видатного сина українського народу. 
Пам'ятник Кобзареві у Києві
Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку на Андрієвському узвозі

             Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Дніпропетровьку 

Харківський пам'ятник Кобзарю вважається одним із найкращих у світі

Постать великого Кобзаря справила враження на багатьох талановитих людей:
«Кобзареві»
Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,
бо ти для мне - совість і закон…
Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,
оцей двадцятий невгамовний вік.
Завихрень - безліч. Тиші - анітрохи…
Прости, що я дрібницями тривожу
   твій вічний, твій глибокий сон…

    «Шевченко - це голос душі українського народу, його крик, сльози, стогін і разом з тим поклик гніву».
Ліна Костенко

    «Великий подвиг Тараса Шевченка полягає передусім у тому, що він, відродивши поняття про свій народ - повернувши цьому Поняттю його споконвічну гідність, - водночас підніс до загальнолюдського рівня і відроджувану літературу цього народу…».
Іван Дзюба

«Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає  з уст в уста оповіді про нього, як про живого сучасника і учасника нашої дійсності».
Максим Рильський

   «Він був живою піснею… живою скорботою і плачем. Він босими ногами пройшов по колючих тернах; весь гніт епохи впав на його голову; не було спокою цьому вдовиному сину. Але інколи він підносився духом, пробуджував і зароджував, підтримував і зміцнював в кожному – то піснею, то словом, то власним життям – правду і безмежну любов до сіроми…»
Лев Жемчужников

«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».
Панас Мирний 
«Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур...».
Іван Франко
«Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником».
Акакій Церетелі
     «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб   урятувати цілу націю».
Остап Вишня 

«Твори Шевченка переживуть віки і вічно будитимуть у серцях людей благородні, великі почуття».

                                                                                                   
    Костянтин Станіславський

Живи, поете, в бронзі і в граніті,
Живи, поете, в пам’яті людській,
Живи в піснях, живи у «Заповіті»,
І в слові праведнім, і славі віковій.


Л. Дмитренко

Постать Шевченко вiдiграє важливу  роль  і нині.
1961 року біла заснована  Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) - державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.

Премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.
Національна премія імені Тараса Шевченка - найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва.