четвер, 22 жовтня 2015 р.



До вшанування Дня партизанської слави в бібліотеці-філії №1 відбулася презентація книги "Їм не вручали повісток" Івана Мельника. Презентувала твір бібліотекар Циктор Ольга Олександрівна.
  Книга Івана Мельника "Їм не вручали повісток" - ряд кращих достовірних творів, що правдиво описують воєнне лихоліття.

 І мабуть, більш місткої назви, яка б об'єднувала усі шістнадцять документальних оповідань і повістей не знайти. Справді, щоб потрапити на фронт і стати в ряди захисників Вітчизни, - а про це мріяв майже кожен громадянин країни, - треба було отримати повістку з військомату. Повістка - це своєрідний паспорт на змужніння, що давало змогу стати солдатом. Деякі йшли добровольцями. Інші - об'єднувались, створювали партизанські загони, підпільні організації.


  Ольга Олександрівна розповіла про мужність партизан: батьки, брати, діти, жінки пліч-о-пліч боролися проти ворога. Особливо цікавою була розповідь про дітей: вони - незамінні в розвідці. Там, де не могли пройти дорослі, проходили хлопчики і дівчатка, не викликаючи підозри в окупантів. Це переконливо показано на подвигу Павлика Ларишкина та Сашка Бондарчука в оповіданнях "Особливе завдання" та "Син полку". Бібліотекар відмітила, що ця книга може стати літературним пам'ятником усім тим, хто не дожив до перемоги, та зробив усе, щоб Перемога була нашою і щоб світ був урятований від коричневої чуми фашизму.




І цвіт травневий падав їм до ніг

Війна... А більше слів не треба
Це плач, страждання, жах і біль.



   Семидесята вже прийшла весна, семидесята, а пам'ять все жива... Вечір-шана, присвячений 70-річчю Перемоги, пройшов в міському Будинку вчителя з участю бібліотеки-філії №1. На зустріч запросили учасників та дітей війни.
  З вітальним словом до присутніх звернувся виконуючий обов'язки міського голови Цебрій О. В.
  Бібліотекарі Семенюк В. І., Циктор О. О. ознайомили учасників свята з книжковою виставкою "І цвіт травневий падав їм до ніг". 



В матеріалах виставки  були використані книги про Другу світову війну, фото, ілюстрації, карти військових дій, документальні матеріали, наприклад, посвідчення на отримання медалі "За взятие Берлина", "За освобождение Варшавы", "За победу над Германией в Великой Отечественой войне 1941-1945 г.г." Грушевецького Петра Гнатовича.


Звучали військові пісні: 
"Баллада о солдате"

"Баллада о матери"


"Вальс медсестры"


"Партизаны"


Звучали також листи з фронту, листи на фронт, вшановували пам'ять воїнів-героїв і невідомих солдат.
Ким він був цей солдат?
Чий він син? Чий він брат?
Українець, грузин, білорус чи литвин
Хто чекає його не втрачаючи сил.
Не від ран, що на тілі - 
Від пам'яті ран.
Біля братських могил
Втре сльозу ветеран.


Памятник невідомому солдату

На святі виступали хор ветеранів-педагогів "Ластівка", учні шкіл міста, мистецькі колективи. Під час виступів учасників війни пригощали солодощами, чаєм. Висвітлювала події свята телекомпанія "Умань".








середа, 21 жовтня 2015 р.


Віки живуть в старому фоліанті

  Мистецький вернісаж "Віки живуть в старому фоліанті" був присвячений Міжнародному дню пам'яток і визначних місць. І відбувся в бібліотеці-філії №1 16 квітня 2015 року.
  Читачі бібліотеки ознайомилися зі світовими пам'ятками культури, визначними майстрами минулого і сучасного світу.
  Розпочиналась розповідь з часів античності і користувачі бібліотеки ознайомилися з 7 чудесами світу:

Піраміда Хеопса


Храм Артеміди


Сади Семіраміди


Статуя Зевса


Мовзолей в Галікарнасі


Александріївський маяк


Колос Родоський


  Були представлені і пізніше побудовані величні споруди. Так, присутні ознайомились з проектом швейцарського міліонера Бернара Вебера, який називається "Нові сім див світу".



  Відбулося знайомство з іспанським генієм-архітектором Антоніо Гауді



Казковим містечком Альберобелло (містом трулів), яке побудоване без цементу з дивовижними будівлями світу














Сміх - це сонце: воно проганяє зиму з людського обличчя



В цей день працівники бібліотеки дарували кожному читачеві смішинку: гумористичний вірш, анекдот, жартівливу пісню, гумор у виконанні популярних артистів кіно та естради.
Анекдот
Чоловік вдарив по столі:
- Хто в домі хазяїн?Дружина:- Ну я, і що?- Нічого, просто так запитав.


Занедужав наш Омелько,
Кілька літ хворів.
Побував у кабінетах
Всяких лікарів.
Порошки й пілюлі всякі
Без кінця ковтав,
Доки висох, як тараня,
Аж зеленим став.
На дослідження недавно
Він в лікарню ліг.
Терапевт його облапав
З голови до ніг.
Всю історію хвороби
Пильно прочитав:
Скільки з'їв пілюль Омелько,
Скільки поковтав.
Прочитав і довго думав:
Дати щось нове –
Порошки якісь, пілюлі?
Чи нехай живе?..


вівторок, 20 жовтня 2015 р.

Я долю вибрала собі сама

19 березня виповнилось 85 з дня народження української письменниці Ліни Костенко.


"Не кожному дано творити поезію, проте кожен може навчитися її відчувати і розуміти, бо поезія це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі, особлива етика, то ж нехай сьогодні "тендітні пальці етики" торкнуться вашого серця та вуст".
  У шерензі імен першорядних сучасних письменників стоїть ім'я Ліни Костенко. ЇЇ ім'я стало синонімом унікальної творчої біографії, вмінням піднятися над сірістю і примітивністю.
  Вона ніколи й ніде не схибила, жодним чином не оступилася своїми високими принципами, не йшла на компроміс зі своїм сумлінням.
  Такими словами розпочався вечір, присвячений річниці Ліни Костенко і на який були запрошені студенти педагогічно та Європейського університетів.
  Ведучі Семенюк В. І., Циктор О.О. розповіли про життєвий і творчий шлях письменниці, читали її вірші, зупинились на прозовому творі Ліни Костенко "Записки українського самашедшого".
З особливою увагою слухали студенти про останню збірку поезій Л. Костенко. На передодні 85-річчя поетеса передала збірку своїх поезій батальйону "Київ-1".
На одній з титульних сторінок слова:
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький сірий чоловічок
Накоїв чорної біди.

Це звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви
Куди ж ви дивитесь народи?!
Сьогодні ми, а завтра - ви!..

Вона й сьогодні боєць, вона й сьогодні, в свої 85, з народом.
Студенти продивились фрагменти з життя письменниці, кліп "Все на світі треба" вірші у виконанні Злати Огневич, пісні у виконанні Ольги Богомолець, відео "Моя любов", "Мій перший вірш" Богдана Ступки. В кінці міроприємства були роздані роздруковані вірші Л. Костенко і кожен учасник "доторкнувся устами" до високих поетичних віршів 
Л. Костенко, тобто кожен учасник вголос читав її вірші.
  На закінчення Семенюк В. І. ознайомила учасників з книжковою виставкою.







пʼятниця, 16 жовтня 2015 р.

              Такими ніжними і теплими словами бібліотека привітала своїх читачок і подарувала кожній жінці вірш Ніни Виноградської.
Весна. Жінка. Краса
Красива жінка, як земля мінлива,
В її очах закохані світи.
Щаслива жінка. Так, вона Щаслива!
Так дай їй, Боже, віру зберегти!

Красива жінка, як земля мінлива.
Вона сама є щастям для людей,
Адже дарує їм промінчик щастя.
Багата серцем по землі іде...




 Леся Українка - одна з найяскравіших постатей в українській літературі.
 Родовід майбутньої письменниці сягає своїм корінням у глибину далеких століть і має багату історію. Косачі належали до славного роду, котрий ще у XIV-XV століттях відігравав важливу роль в історії того краю.

В сім'ї панувало художнє слово. Перекладали, писали твори, переказували історії, записували пісні, звичаї, декламували, дуже часто читали вголос. І весь час книги, книги, книги. Все це слухала майбутня поетеса, отримуючи знання, проймаючись поетичним духом того часу. А згодом і сама почала писати свої вірші.
   
Донька Прометея, як називали її в народі, несла людям красу своєї поезії, незважаючи на важкі випробування, які випали на її долю.

Бібліотека-філія №1 разом з працівниками Будинку вчителя провели урочистості до 144-х роковин від дня народження Лесі Українки.

      Слово Лесі і слово про Лесю слухали учні шкіл міста, які були запрошені на це свято.