Великий син України
Тарас Шевченко!... Це ім'я дорогоціною
перлиною виблискує у золотій скарбниці світової культури.
Тарас Шевченко - символ чесності,
правди і безстрашності, великої любові до людини. Вся творчість великого
Кобзаря зігріта гарячою любов'ю до Батьківщини, пройнята священною ненавистю до
ворогів і гнобителів народу. Його думи, його пісні, його полум'яний гнів, його
боротьба за світлу долю трудового люду були думами, піснями, гнівом і боротьбою
мільйонів.
Поезію Шевченка люблять усі
народи. Поет, який віддав усі свої сили боротьбі за визволення рідної України
від соціального і національного гніту, виражав прагнення і сподівання всіх
народів, всіх прогресивних людей світу.
З
1918 року вшанування пам'яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні
щорічним і всенародним. Відкрито пам'ятники поетові в Києві, Каневі, Харкові та
в інших містах України, могилу великого Тараса оголошено заповідником, ім'я
Шевченка присвоєно Київському університетові, театру опери та балету; масовими
тиражами видаються його твори, відкрито Державний музей Т. Г. Шевченка, його
ім'я присвоєно навчальним закладам і науковим установам, вулицям, бульварам,
площам, пароплавам.
Починаючи
з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка
в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського
лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, М. Бажан,
Г. Тютюнник, Ю. Збанацький, П. Майборода, С. Людкевич, О. Кульчицька, А.
Малишко, В. Касіян, І. Драч, Л. Новиченко, Д. Павличко, М. Вінграновський, В.
Стус, Б. Антоненко-Давидович, М. Жулинський, Р. Лубківський та інші митці. За
рішенням ЮНЕСКО, ювілеї Т. Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в
багатьох із них вийшли переклади “Кобзаря”.
Шевченко
перший в українській літературі виступив як істинно народний поет, твори якого
з усією повнотою відбили почуття й думки трудящих мас, їх віковічні визвольні
прагнення.
Шевченко
є основоположником нової української літератури і родоначальником її революційно-демократичного
напряму.
Саме
в його творчості повно розвинулися ті начала, які стали провідними для
передових українських письменників другої половини ХІХ – початку ХХ століть.
Тенденції народності й реалізму були вже властиві в значній мірі і творчості
попередників Шевченка.
Попередники
великого поета в українській літературі в своїх творах критикували окремі явища
тогочасного життя, як-от: знущання поміщиків з селян, хабарництво чиновників.
Шевченко ж виступив як грізний суддя і викривач усього
самодержавно-кріпосницького ладу, як непримиренний ворог поміщиків і царизму.
У
його творах змальований новий позитивний герой – борець проти
самодержавно-поміщицького ладу, борець за щастя народу.
Творчість
великого народного поета внесла в нашу літературу незнане багатство тем і жанрів,
прилучила її до кращих досягнень світової літератури.
Шляхом
Шевченка пішли найвидатніші передові українські письменники наступного часу –
Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Леся Українка та
ін.
