Полин-трава, що розцвіла бідою

26 квітня в БФ№1 відбулася презентація книги Маркіяна Камиша «Прогулянка в Зону», яка повертає нас до Чорнобильської трагедії.

Читачі ознайомились з біографією автора, цікаво, що він народився в сім’ї ліквідатора наслідків Чорнобильської аварії. За освітою історик, а за покликанням сталкер. З 2010 року активно досліджує Чорнобильську зону. Автор нелегально прожив більше 200 днів за колючим дротом, пройшовши Зоною понад 7000 кілометрів.

Бібліотекарі зачитали уривки з книги та ознайомили з відгуками про неї.

«Оформляндія...» – емоційний вимір Чорнобильщини, занурення у світ нелегальних туристів-«сталкерів».

В книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд зсередини на явище нелегального туризму в Чорнобильську Зону відчуження. Тут – смарагдові болота, міліцейські засідки, і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся. Тут спроба відповісти на питання, що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує заборонену землю.

Книга проілюстрована фотографіями, які зробив сам автор.

18 квітня відзначається День пам’яток історії та культури.

У нашій бібліотеці була оформлена виставка, присвячена цій знаменній даті «Мистецька рапсодія світу, України, Уманщини».

Користувачі нашої бібліотеки переглянули виставку та дізналися багато цікавих і нових фактів про пам'ятки історії та культури.

17 квітня у приміщенні УМЦЕНТУМ працівники бібліотеки-філії №1 провели відеокруїз «Ми і наша Земля».

Бібліотекарі розповіли всім присутнім, що потрібно не забруднювати і берегти навколишнє середовище, не викидати сміття та бруд, намагатись правильно використовувати та споживати воду, не забруднювати її, бо вода – це є саме життя. А також розповіли цікаву інформацію про найбільші та найкрасивіші річки й озера України.

В кінці заходу для дітей були проведені конкурси, в яких вони активно брали участь.

ОЛЕСЬ ГОНЧАР  (1918 — 1995)

Олесь Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918p. Після смерті матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області.

Тридцяті роки в житті Олеся Гончара — період формування його як громадянина й митця. До вступу в Харківський університет (1938) він навчався в технікумі журналістики, працював у районній та обласній комсомольській газеті в Харкові і дедалі впевненіше пробував свої творчі сили як письменник. Ранні оповідання й повісті («Черешні цвітуть», «Іван Мостовий» та ін.) Гончар присвятив людям, яких добре знав, з якими не раз стрічався в житті.      

 1936р., коли почалася громадянська війна в Іспанії, молодий Гончар гаряче мріяв потрапити в саму гущу тих подій. Через п'ять років він таки «кинув синій портфель» і разом з іншими студентами Харківського університету пішов добровольцем на фронт. Вірші, що народжувалися в перервах між боями, сам письменник назве згодом «конспектами почуттів», «поетичними чернетками для майбутніх творів». Ліричний герой «Атаки», «Думи про Батьківщину», «Братів» та інших фронтових поезій Гончара духовно близький до героїв повоєнних його романів і новел, передусім «Прапороносців».       

Олесь Гончар публікує ще кілька новел і повість «Земля гуде», завершує навчання в вузі (Дніпропетровський університет, 1946), але головним підсумком цих років стає трилогія «Прапороносці». На сторінках журналу «Вітчизна», а згодом і окремим виданням з'явилися всі три частини роману («Альпи», 1946; «Голубий Дунай», 1947; «Злата Прага», 1948).      

В кінці 40-х і на початку 50-х років він пише низку новел («Модри Камень», «Весна за Моравою», «Ілонка», «Гори співають», «Усман та Марта» й ін.). Видані протягом 50-х років книги новел «Південь» (1951), «Дорога за хмари» (1953), «Чари-комиші» (1958), повісті «Микита Братусь» (1951) і «Щоб світився вогник» (1955) присвячені мирному життю людей, важливим моральним аспектам їхніх взаємовідносин, а романна дилогія «Таврія» (1952) і «Перекоп» (1957) — історико-революційній проблематиці.       

Якісна новизна романів зображена у творах «Людина і зброя» (1960) та «Циклон» (1970). Також написав романи «Тронка» (1963), «Собор» (1968), «Берег любові» (1976), «Твоя зоря» (1980), повість «Бригантина» (1972), новели «Кресафт» (1963), «На косі» (1966), «Під далекими соснами» (1970), «Пізнє прозріння» (1974) та ін. 

Твори О. Гончара перекладалися на 67 мов, а творчий досвід письменника засвоюється і вітчизняними, і зарубіжними майстрами слова. Помер письменник 14 липня 1995р.

У нашій бібліотеці була представлена книжкова виставка «Олесь Гончар – будівничий соборів наших душ» - до 100-річчя з дня народження письменника.

    Наша бібліотека вітає всіх зі світлим святом Великодня!!!

Хай лине увись передзвін великодній,

І кличе молитва душу в політ!

Хай зійдуть на землю щедроти Господні

І крила розгорне оновлений світ!

З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаєм!

Жити в радості й любові від душі бажаєм!

Запашною нехай буде Великодня Паска

І до віку буде з Вами світла Божа ласка!

Христос Воскрес!