«У бронзі, у слові, у граніті»

Літературно-мистецька подорож

Тарас Григорович Шевченко - видатний український поет, прозаїк, драматург, художник, політичний і громадський діяч. Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. 

Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря - то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців.

Тарас Григорович Шевченко -  це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Його творчість - це святиня, якою дорожить і гордиться український народ.

Твори Великого Кобзаря перекладені багатьма мовами народів світу. «Кобзар» знайшов свого читача не лише в більшості країн Європи, але й далеко за її межами - в США, Канаді, Індії, Китаї, Японії, у багатьох інших країнах світу. У багатьох країнах йому встановлені пам’ятники.

 27 жовтня 1918 року у місті Ромни на Сумщині було відкрито пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку.

На той час він був єдиним після революційним пам’ятником Шевченку в Україні та світі.

 Цікавою особливістю пам'ятника є те, що він установлений на тому місці, де в 1845 році стояв намет Тараса Григоровича Шевченка^.

                                         Пам’ятник Т.Г.Шевченку у Вашингтоні 

                                               Пам’ятник Шевченку (Буенос-Айрес) 

Пам'ятник Шевченку у Варшаві 

 Його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва носять ім’я видатного сина українського народу. 

Пам'ятник Кобзареві у Києві

Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку на Андрієвському узвозі

             Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Дніпропетровьку 

Харківський пам'ятник Кобзарю вважається одним із найкращих у світі

Постать великого Кобзаря справила враження на багатьох талановитих людей:

«Кобзареві»

Кобзарю! Знов до тебе я приходжу,

бо ти для мне - совість і закон…

Кобзарю, знаєш, нелегка епоха,

оцей двадцятий невгамовний вік.

Завихрень - безліч. Тиші - анітрохи…

Прости, що я дрібницями тривожу

   твій вічний, твій глибокий сон…

    «Шевченко - це голос душі українського народу, його крик, сльози, стогін і разом з тим поклик гніву».

Ліна Костенко

    «Великий подвиг Тараса Шевченка полягає передусім у тому, що він, відродивши поняття про свій народ - повернувши цьому Поняттю його споконвічну гідність, - водночас підніс до загальнолюдського рівня і відроджувану літературу цього народу…».

Іван Дзюба

«Народ знає Тараса, любить Тараса, співає його пісні, пересилає  з уст в уста оповіді про нього, як про живого сучасника і учасника нашої дійсності».

Максим Рильський

   «Він був живою піснею… живою скорботою і плачем. Він босими ногами пройшов по колючих тернах; весь гніт епохи впав на його голову; не було спокою цьому вдовиному сину. Але інколи він підносився духом, пробуджував і зароджував, підтримував і зміцнював в кожному – то піснею, то словом, то власним життям – правду і безмежну любов до сіроми…»

Лев Жемчужников

«Огненне слово його наскрізь проймало серце не тільки тих, кому близьке було народне горе, а й тих, кому й байдуже було до того. Всі дивувалися красі та силі тієї простої мови, якою Шевченко виливав свої вірші. Увесь світ став прислухатися до його мови, а на Вкраїні вірші приймали як благовісне, пророче слово».

Панас Мирний 

«Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур...».

Іван Франко

«Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником».

Акакій Церетелі

     «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб   урятувати цілу націю».

Остап Вишня 

«Твори Шевченка переживуть віки і вічно будитимуть у серцях людей благородні, великі почуття».

                                                                                                   

    Костянтин Станіславський

Живи, поете, в бронзі і в граніті,
Живи, поете, в пам’яті людській,
Живи в піснях, живи у «Заповіті»,
І в слові праведнім, і славі віковій.

Л. Дмитренко

Постать Шевченко вiдiграє важливу  роль  і нині.

1961 року біла заснована  Національна премія України імені Тараса Шевченка (Шевченківська премія) - державна нагорода України, найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.

Премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням Українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Національна премія імені Тараса Шевченка - найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва.