110 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІРИНИ ВІЛЬДЕ

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним!

(Олександр Олесь)

Кожен ювілей, особливо ювілей письменника, допомагає переосмислити не тільки його літературну спадщину, але й епоху, в якій цей письменник жив, та які обставини впливали на його творчість. Можна сказати, що кожний письменник приходить у літературу своїм шляхом, тому його творчу діяльність треба аналізувати індивідуально, брати до уваги умови, у яких йому довелося жити і творити.

І сьогодні 5 травня ми відзначаємо 110-річчя з Дня народження талановитої письменниці Ірини Вільде (справжнє ім’я Дарина Макогін).

Дарина Макогін народилася 5 травня 1907 р. у мальовничих Чернівцях на Буковині. Батько майбутньої письменниці Дмитро Макогін був учителем і займався письменницькою діяльністю, мати була німкенею. Після закінчення початкової школи 1922 р. Дарія продовжила навчання в чернівецькій гімназії. Згодом через тотальну румунізацію сім’я Макогонів змушена була переїхати до Станіславова (Івано-Франківськ). Батьки записали її на навчання в гімназію Українського педагогічного товариства (1923–1927), де вона мала змогу познайомитися з творами Лесі Українки, Ольги Кобилянської, Уляни Кравченко, Івана Франка та, зрозуміло, з поезією Тараса Шевченка. З цього часу дівчина починає серйозно займатися письменницькою діяльністю. Після закінчення гімназії 1928 р Дарина вступила у Львівський університет, де продовжувала займатись письменницькою працею. Перше її оповідання «Повість життя» (пізніше відоме під назвою «Поема життя») вийшло друком 1930 р.

Свої твори Дарина підписувала екзотичним псевдонімом Ірина Вільде. Слово wilde в перекладі з німецької означає «дика», а в сприйманні авторки самої себе – інша, специфічна на тлі тогочасного розвитку галицької прози.  

Найвідоміші твори Ірини Вільде: повість «Вікна наростіж» 1939р., «Нова хата»1935р., повість «Метелики на шпильках» 1936 р., «Химерне серце» (1936), оповідання «Товаришка Маня», «До моря», «Володко», «Роман жениться» «Орися», низку нарисів, статей, кореспонденцій, повість «Повнолітні діти», «Ті з Ковальської» (1947), «Історія одного життя», «Наші батьки розійшлись» (1946), «Її портрет» (1948), «Стежками життя», «Яблуні зацвіли вдруге», (1949), «Кури», «Нова Лукавиця», (1953), «Оповідання» (1954), «На порозі», (1955), «Ти мене не любиш» (1958), «Винен тільки я» (1959), «Життя тільки починається», «Троянди і терня» (1961), одноактна п’єса «Сватання» (1950) та ряд інших.

Її роман «Сестри Річинські» викликав велике зацікавлення. За цей роман 1965р. Ірина Вільде була нагороджена Шевченківською премією.

Читачі нашої бібліотеки ознайомилися з виставкою "Життєвими та творчими шляхами Ірини Вільде" та переглянули документальний фільм про життєвий шлях письменниці "Гра долі. "Неприборкана"".

Читачі Ірину Вільде сприймають по-різному, але треба визнати, вона вміла писати, вміла бачити прекрасне в буденних речах і бути вдячною навіть у найскладніші часи.